Електронні рецепти на ліки: з чим сьогодні виникають проблеми

Не так давно в Україні з’явилися електронні лікарняні та рецепти на лікарські препарати. Як функціонує відповідна система під час війни і, скільки таких документів було створено, розповіла заступниця голови МОЗ із питань цифрового розвитку Марія Карчевич в інтерв’ю Аллі Котляр. 

«Щодо стану роботи системи загалом, то в контексті воєнного стану були ухвалені певні рішення. Ми розуміємо, що можуть бути перебої і зі світлом, і з доступом до інтернету. Якщо інтернет десь не працює і технічної можливості немає, заклади можуть виписувати певні паперові документи. Таке виключення зроблено для крайніх ситуацій під час воєнного стану, це стосується як електронних лікарняних, направлень, так і інших документів», – зазначила Карчевич.

Говорячи безпосередньо про електронні лікарняні, заступниця міністра зазначила, що з часу запуску реформи було створено вже понад 10 млн електронних листків непрацездатності. У співвідношенні, паперових в обігу залишилося близько 1-2%. Як зазначила Карчевич, це досить невеликий відсоток, з огляду на нинішню ситуацію в країні, зокрема з перебоями електроживлення.

Водночас з 1 серпня в Україні антибіотики почали відпускатися за електронним рецептом, а з 1 листопада так відпускатимуться ліки з наркотичними засобами (згодом це стосуватиметься інших рецептурних ліків). У цьому контексті Карчевич пояснила, що перші електронні рецепти були впроваджені ще в рамках програми «Доступні ліки». Більш масштабно країна відчула зміни, коли були впроваджені електронні рецепти на антибіотики. 

«Я знаю, що багато людей хвилювались, як це буде. Сервіс досить масштабний. Тут потрібно говорити ще і про певну культуру в нашому суспільстві. За кордоном рецепти на антибіотики є нормою. У нас це так само рецептурні препарати, але, на жаль, на практиці були певні порушення. Виглядає так, що для багатьох стало відкриттям, що антибіотики потрібно приймати лише за призначенням лікаря, що важливо в тому числі в контексті боротьби з антибіотикорезистентністю. Самолікування або некоректне вживання цих препаратів призводить до того, що потім, при серйозніших захворюваннях, вони стають недієвими», – зазначила Карчевич. 

Вона додала, що весь світ і Всесвітня організація охорони здоров’я визнали це однією з 10 глобальних загроз людству. Тому антибіотики були першими в черзі на впровадження електронних рецептів – аби бачити й контролювати обіг, мати електронний облік, а також певну статистику і тенденції.

З моменту запуску реформи виписано вже понад 200 тис. електронних рецептів. За словами посадовиці, питання зараз є в частині їх погашення. Оскільки ще не всі аптеки підключені до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), триває перехідний період, деякі аптеки погашають паперові рецепти.

При цьому, як зазначила Карчевич, враховуючи, що зараз йде війна, країні потрібен перехідний період, коли діють і паперові, і електронні рецепти.

«Є регіони, де йдуть активні бойові дії, технічна ситуація там різна. Є тимчасово окуповані території. Ми розуміємо, що там складна ситуація. І є аптеки, які ще не підключені до ЕСОЗ. Вимога їх підключення міститься в ліцензійних умовах. З 1 квітня аптеки в обов’язковому порядку мають почати працювати з ЕСОЗ і вносити дані щодо погашення електронних рецептів. У нас ще є час, щоб прокомунікувати, проговорити, допомогти, навчити і сформувати певну культуру. Що важливо, контрольованість обігу рецептурних препаратів – одна з вимог для вступу України до ЄС», – додала заступниця міністра.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні ще одну групу ліків переведуть на е-рецепт

Нагадаємо, Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) є однією з найбільших ІТ-систем в Україні. Вона створена свого часу зокрема й задля того, аби збирати дані, аналізувати їх і мати можливість робити прогнози та приймати на їх основі стратегічні рішення щодо здоров’я українців. Марія Карчевич розповіла, як ЕСОЗ працює в умовах війни та який має функціонал.