«Експрес»-перейменування вулиць в Україні: рекомендації, як робити це правильно

У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну в українських містах пришвидшили процес перейменування вулиць та інших топонімів, пов’язаних не лише з СРСР, а й з Росією та Білоруссю. Наприклад, в Києві на онлайн-збір пропозицій від містян щодо перейменування 279 топонімів виділили лише тиждень, а в Харкові з повідомлень на сайті мерії навіть незрозуміло, скільки саме триватиме збір інформації для перейменування. Щодо ситуації в Харкові на проблему звернув увагу депутат Харківської облради Сергій Жуков і запропонував концепцію гармонійного перейменування топонімів, яку він розробив разом з історикинею Марією Тахтауловою у 2015 році.

«Харківська міськрада анонсувала очищення топонімічного простору нашого міста від російських колоніальних назв. Це можна лише вітати. На сайті міськради пропонують залишати свої пропозиції у спеціальній формі. З повідомлень мерії не зрозуміло, скільки триватиме збір інформації, її систематизація і чи буде широке обговорення. За попередніми оцінками, мова йде не менш як про 400 назв з понад 3000 наявних у місті. Величезний масив роботи, який потребує часу. Звісно, якщо ми розраховуємо  отримати якісний продукт, а не перейменування заради перейменування», - пише Жуков. 

Опублікована Жуковим «Концепція формування топонімічного простору українського міста», за його словами, базується на чинному законодавстві та здобутках топонімічної науки і має допомогти при підготовці  пропозицій.

Як змінювати назви вулиць - рекомендації

І. Загальні принципи та правила номінації урбанонімів:

1.   найменування та перейменування урбанонімів мають сприяти відновленню історично сформованої топоніміки міста, збереженню та відтворенню його історико-культурного середовища;
2.   пріоритетними серед інших пропозицій перейменування є історичні або довготривалі назви урбаноніма;
3.   назва, яка присвоюється об’єкту, повинна відображати найбільш характерні ознаки цього об’єкта, враховувати географічні, історичні, природні та інші умови місцевості, у якій він розташований;
4.   назва має гармонійно вписуватися у наявні топонімічні ансамблі та не порушувати їхньої цілісності;
5.   у назвах міських об’єктів мають бути збалансовано відображені всі віхи історичного минулого міста та України;
6.   назви мають відтворювати цінності сучасної України (Незалежність, Єдність, Свобода, Конституція, Соборність тощо);
7.   урбаноніми мають виконувати свою основну функцію – бути орієнтирами у просторі, тому не допускається:

•     використання однакових назв у межах одного населеного пункту;
•     номінація урбанонімів з однаковою назвою у різних частинах міста, навіть за зміни типу урбаноніма (майдан, вулиця, провулок, проспект, узвіз, бульвар, в’їзд, проїзд, набережна);
•     не допускається зміна присвяти назви урбаноніма;
•     бажано уникати номінації урбанономів з приставками Ново-, Мало-, Старо- тощо;

8.   назва має складатися з мінімальної кількості слів (бажано не більше трьох слів), бути милозвучною, легко вимовлятися, запобігати провокуванню неоднозначних або смішних асоціацій;
9. разом з пропозицією номінації/перейменування урбаноніма обов’язково має подаватися відповідна історична довідка;
10. не допускаються назви, які використовувалися у радянській пропаганді теорії класової боротьби;
11. не допускається відновлення історичних та номінація нових назв, які є елементами російського імперського історичного міфу, як то імена представників правлячої династії, державних, військових, культурних діячів, символічні назви тощо.

ІІ. Використання антропонімів:

1.   увічнення імені особи можливо лише після її смерті;
2.   пріоритетним є номінація урбаноніма за ім’ям особи, життя та/або діяльність якої пов’язана з цим урбанонімом;
3.   імена осіб присвоюються з метою увічнення пам’яті про них за особистий внесок у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;
4.   увічнюються імена осіб, що здійснили героїчний вчинок, у т.ч. за новітньої історії України (учасники російсько-української війни, герої Євромайдану тощо);
5.   увічнюються імена осіб, що зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інші сфери суспільного життя;
6.   благоустрій та місце розташування урбаноніма має відповідати масштабу діяльності особистості, ім’я якої присвоюється урбаноніму;
7.   не допускається збереження та поширення у топонімічному просторі імен осіб причетних до політичного терору, тероризму та протиправної діяльності тощо, діячів, у т.ч. зі сфери культури, які пов’язані з країною-агресором Російською Федерацією, а також назв, які мають бути змінені згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Орська —> Краматорська: назви понад 30 вулиць, пов’язаних з країною-агресором РФ, змінили у Дніпрі

ІІІ. Присвоєння назв історичних подій має сприяти:

1.   популяризації видатних фактів історії України, що відображають звершення та надбання в ім’я України;
2.   формуванню історичної свідомості українського народу;
3.   збереженню історичної пам’яті українського народу;  
4.   розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва та інших сфер суспільного життя.

IV. Використання географічних назв. Урбанімічна мапа міст бажано має відображати:

1.   назви усіх обласних центрів України;
2.   назви районних центрів певної області;
3.   бажано має відображати назви населених пунктів інших країн – міст-побратимів, європейських та світових столиць тощо за винятком географічних назв пов’язаних з країною-агресором РФ.

V. Використання нейтральних та «позитивних» назв:

1.   для формування комфортного топонімічного середовища спальних житлових масивів та районів малоповерхової забудови бажано використовувати нейтральні назви та назви, які у своїй семантиці несуть позитивну конотацію.