"Війна на Сході України рідко потрапляє в заголовки, але щодня вона відбирає життя", - пише Шон Вокер на сторінках The Guardian.
Він додає, що нещодавно Володимир Путін звинуватив Україну в нібито підготовці "терактів" в окупованому російськими військами Криму. Через це в Києві стали боятися нового російського наступу. Авдіївка – одне з місць, де дії таку характеру були б найбільш помітними. З даху будинку Веремеєнко вказав британську журналісту на місце, де розташована позиція проросійських бойовиків. До нього трохи більше кілометра. Кілька кілометрів у протилежному напрямку розташований Донецький аеропорт, захоплений терористами після епічних кривавих боїв, які тривали кілька місяців. Невдовзі після того територія навколо аеропорту була захоплена бойовиками за підтримки армії Росії, хоча в Кремлі заперечують це. А потім у Мінську були підписані мирні угоди, покликані припинити насильство.
Широкомасштабні бої зупинилися, але перестрілки відбуваються кожен день. І серпень був найбільш кривавим місяцем за довгий час. Неозброєні спостерігачі ОБСЄ фіксують сотні вибухів щодня. Це все ж не повномасштабна війна, але і не перемир'я.
Кожного дня одна чи дві людини гинуть і ще кілька отримують поранення на українській території поблизу Авдіївки. Бойовики, у свою чергу, теж повідомляють про втрати.
"В четвер, коли журналісти The Guardian відвідали будівлю, в якій розташована група Веремеєнка, її сколихнули, як військові вважають, артилерійські постріли з боку терористів. Військові кажуть, що їм строго заборонено стріляти. Відповідати можна лише щоб відбити атаки. Сторона бойовиків каже те ж саме", - йдеться в статті.
"Ми помітили посилення їхньої активності за останні кілька днів. Вони навіть пригнали до своїх позицію тут танки, щоб ми бачили. Але, я думаю, вони стріляють з нудьги. Щоб захопити нові території, їм потрібне повномасштабне вторгнення з повною підтримкою армії Росії", - каже Віктор Шотропа, який очолює групу Веремеєнка.
Британський оглядач додає, що зараз, здається, поганий час для російської ескалації. Європейська єдність щодо санкцій тільки-но похитнулася. І якщо Росія піде в наступ, у європейських політиків з'являться причини продовжити тиск на Москву. До цього часу Росія використовувала підконтрольних бойовиків, яких консультували російські військові, і в ключові моменти відправляла на українську територію регулярну армію для підтримки терористів. Але за два роки Збройні сили України значно зміцнилися. Тому для захоплення нових територій вірогідно Росії знадобиться повномасштабне вторгнення, яке безповоротно нашкодить її і без того поганим відносинам із Заходом.
Однак напруга через можливе відновлення повномасштабного насильства триває. І на її тлі найбільше страждає мирне населення Сходу України. В Маріїнці, де цивільні можуть перетнути лінію фронту і потрапити на українську територію, натовпи людей, серед яких літні і діти, чекають, коли їм дозволять перейти на імпровізований кордону. В четвер вранці тут були чути постріли з легкої артилерії і кулеметів. Але втомлені від війни українські солдати на КПП і місцеві жителі майже не звертають на це уваги. Адже в зоні конфлікту це стало нормою життя за два роки. Людей значно більше непокоїть, чи зможуть вони потрапити на територію, підконтрольну Києву.
"КПП в Маріїнці поступово стають схожі на справжній кордон з кабінками для паспортного контролю і митним оглядом. Це одна із багатьох ознак того, що до політичного вирішення конфлікту ще дуже далеко", - йдеться в статті.
Вчора бойовики застосували "Гради" на маріупольському напрямку. На ділянці Авдіївка-Луганське терористи активно застосовували міномети калібру 120 і 82 міліметри, гранатомети і великокаліберні кулемети. У районі Луганського противник задіяв бойові машини піхоти та зенітні установки, а під Верхньоторецьким були зафіксовані БМП і снайпер окупантів.
Раніше учасник переговорного процесу Тристоронньої контактної групи в Мінську з врегулювання конфлікту в Донбасі Євген Марчук опублікував докладні дані про порушення "режиму тиші" в зоні АТО з боку бойовиків. Так, в період з 01 по 25 серпня 2016 року терористичні війська 1386 разів порушували режим припинення вогню, у тому числі в 675 випадках зафіксовано застосування озброєння, яке згідно з Мінським домовленостей має бути відведено.