Українські прикордонники і учасники акції громадянської блокаду Криму прийняли спільне рішення про встановлення систем відеоспостереження за адміністративним кордоном. Про це на брифінгу 15 жовтня повідомив помічник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян, передає видання "Крим. Реалії".
Слободян уточнив, що прикордонники беруть участь у засіданнях координаційного штабу акції, та рішення про встановлення систем відеоспостереження на блокпостах в Херсонській області було спільним.
"Вчора відбулося така нарада, в ході якої було прийнято рішення про встановлення систем відеоспостереження на блокпостах, також низка інших службових моментів, які стосуються взаємодії", − зазначив помічник голови ДПС.
З 20 вересня представники Меджлісу і громадянські активісти почали транспортну блокаду Криму.Блокада стосується лише вантажних автомобілів, які перевозять товари в Крим і назад, для них перекриті всі три дороги та пункти пропуску (Чонгар, Чаплинка і Каланчак) на адмінкордоні з Херсонською областю. Громадяни та легкові авто можуть безперешкодно потрапити на територію півострова.
Планується, що блокада буде безстроковою і пройде в три етапи.
Власкор ZN.UA в Автономній Республіці Крим Валентина Самар у своєму матеріалі для свіжого номера "Дзеркало тижня. Україна" "Крим: між перешийком та Банковою" зазначає,що цивільна блокада Криму, негласно підтримувана українською владою, на даному етапі дозволила досягти двох цілей: зупинки поставок в Крим та інформаційного прориву кримської теми на міжнародному рівні.
На думку власкора ZN.UA , блокадою Криму "за фактом було зупинено дію закону про вільної економічної зоні "Крим", пільгового для бізнесу і дискримінаційного для громадян з кримської реєстрацією".
Однак автор вказує на те, що закон "ПРО СЕЗ "Крим"", який створює суттєві корупційні ризики, все ще діє. "Це означає, що максимум, якого можна було досягти акцією блокади на перешийку з Кримом, досягнутий, решта вимагає впливу в інших місцях та іншими методами... Результативні дії повинні бути в кабінетах влади і залі парламенту. Куди треба йти широким фронтом правозахисників, експертів, лідерів організацій переселенців", − зазначає Валентина Самар.