22 січня в Україні відзначають День Соборності. Цього дня 1919 року було підписано Акт злуки Української народної республіки та Західно-Української народної республіки. Святкування ж було встановлено у 1999 році.
22 січня посідає одне із найважливіших місць в українському політичному календарі. 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність УНР. А за рік на Софійській площі проголосили Акт злуки УНР та ЗУНР, який об'єднав українські землі в єдину Україну.
У тексті Акту Злуки стверджувалося: «Відтепер воєдино зливаються віками відірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина та Угорська Україна) та Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися споконвічні мрії, якими жили та за які вмирали найкращі сини України. Відтепер є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Але тоді об'єднання відбулося суто символічно. За кілька тижнів більшовики захопили Київ, землі Східної Галичини опинилися під владою Польщі, а Закарпаття – Чехословаччини.
Перше святкування Дня Соборності відбулося 1939 року в Карпатській Україні (місті Хуст) – на той час автономній республіці Чехословаччини. Тоді під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з'їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.
1990 року українці організували «живий ланцюг» з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони українців, які тоді ще були жителями СРСР, взялися за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності, продемонструвавши прагнення свободи та народну єдність.
День Соборності набуває особливого значення зараз, коли Україна живе за умов повномасштабного вторгнення Росії. Країна-агресор прагне позбавити українців незалежності, окупувати наші землі та зруйнувавши інфраструктуру та звичний спосіб життя. Але українці показали свою єдність, вставши на захист своєї землі та свободи, і мужньо дають відсіч окупантам.