День пам’яті Володимира Великого: історія свята

28 липня християни східного обряду відзначають День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, який хрестив Київську Русь. В цей же день святкують і День хрещення Київської Русі-України.

Хто такий князь Володимир і чим він відомий

Володимир Великий був онуком княгині Ольги, яка першою з правителів Київської Русі прийняла християнство.

У 987 році він захопив Херсонес, який належав Візантії, і вимагав у візантійський соправителей Костянтина та Василя руки їхньої сестри, Анни. Згоду на шлюб князь отримав лише за умови, що він прийме християнство.

За легендою, перед весіллям князь осліп і наречена умовила його прийняти християнство як можна швидше. Після хрещення Володимир прозрів і вигукнув: «Тепер я побачив Бога істинного!». Це вразило дружинників князя, багато хто з яких також прийняли християнство.

Помер Володимир 15 липня 1015 в селі Берестове під Києвом і був похований в Десятинній церкві в присутності великої кількості людей.

В XIII столітті відбулася загальноцерковна канонізація і зарахування князя до лику святих. Але шанувати пам'ять святого Володимира почали вже в XI столітті.

Що не можна робити в цей день

Наші пращури дотримувалися певних заборон в цей день.

Вони вірили, що у день князя Володимира не можна жати хліб. Це вважалося гріхом. Не можна також ходити в поле, щоб не зустріти привида.

Не можна лаятися, сваритися, лихословити і бажати іншим зла.

Це свято є великим для християн, тому в цей день не можна займатися фізичною працею.

Також краще утриматися від переїдання і зловживання алкоголем.