День пам'яті жертв політичних репресій: про що варто згадати

В Україні сьогодні, 17 травня, відзначають День пам'яті жертв політичних репресій. З 2007 року цей день традиційно відзначається у третю неділю травня.

Окрім належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій його метою є привернення уваги до трагічних подій, викликаних насильницьким насадженням комуністичної ідеології, і відродження національної пам'яті.

Особливо актуальним він є зараз, в умовах триваючої з 2014 року відкритої агресії РФ проти України. Так само, як і сторіччя тому, Росія застосовує репресії до українців в окупованих Криму і Донбасі, незаконно тримає у тюрмах сотні українських політв'язнів.

Точна кількість жертв тоталітарного режиму досі невідома. На думку деяких фахівців, від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття в Україні заарештували майже 1,5 мільйона осіб.

Терор і репресії зачепили майже всі верстви українського населення: вчених, політиків, військових, священиків, представників культури, селянства. Особливо жорстокі репресії проводилися режимом Йосипа Сталіна в 30-х роках. Зокрема, у 1937-1938 роках в Україні були засуджені 197 617 осіб, з них до кари - 122 237 громадян.

Одним з трагічних символів тих часів є київська Биківня - у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політрепресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВД, де наприкінці 30-х - в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. За даними науковців, у Биківнянському лісі поховано близько 100 тисяч репресованих комуністичною владою.

У 2017 році уряд затвердив План проведення заходів із вшанування пам'яті жертв "Великого терору" – масових політичних репресій 1937-1938 років. Метою заходів є поширення інформації в суспільстві про злочини радянського тоталітарного режиму і об'єктивних даних про наслідки терору.

У березні 2018 року Верховна Рада внесла зміни у законодавство про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму. Закон відновлює права осіб, які були засуджені у позасудовому порядку, а також засуджені за діяння, які не вважаються злочинами в цивілізованому суспільстві. Однак, на думку деяких правозахисників, уважний аналіз визначення репресій і нових процедур надання статусу реабілітованих змушує вимагати перегляду цього закону.