День Бориса і Гліба: історія 

24 липня християни східного обряду відзначають День Бориса і Гліба. Свято присвячене синам Володимира Великого, яких убили за наказом їхнього брата Святополка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

День рівноапостольної княгині Ольги: заборони та прикмети

Історія свята

Борис і Гліб були молодшими синами рівноапостольного князя Володимира, який хрестив Київську Русь. Вони народилися до хрещення Русі, але виховувалися у християнській вірі. Братів вбили за наказом їх старшого брата Святополка у 1015 році.

Спершу Святополк наказав убити Бориса. Той, знаючи про наміри брата, не став ховатися. На нього напали зі списами під час молитви. Сталося це на березі річки Альти.

Потім Святополк убив і другого брата. Гліб теж знав, що його хочуть вбити, але не став тікати. Вбивці наздогнали князя в гирлі річки Смядині.

Оскільки брати смиренно прийняли смерть від одновірців, то церква зарахувала їх до лику святих.

Що не можна робити у День Бориса і Гліба

У давні часи цього дня дотримувалися певних заборон та обмежень. Так, на свято не можна лихословити, лаятися, пліткувати, бажати зла іншим.

У День Бориса і Гліба заборонялося виїжджали в поле на роботу. Вважалося, що від блискавок міг постраждати і врожай, і робітники. Також це робили з поваги для святих.

На свято не можна рубати дрова, оскільки це може принести нещастя.

Цього дня заборонялося важко працювати, прибирати, прати, займатися рукоділлям.