Слідчі Державного бюро розслідувань закінчили розслідування справи про незаконні поставки колишнім керівництвом МВС російських гранат взимку 2014 року.
Йдеться про ручні газові гранати «Дрейф-2»; світло-шумові гранати «Заря-2», «Факел-С», «Пламя-М» та ручні димові гранати, які бійці «Беркуту» застосовували проти учасників Революції Гідності.
Спецзасоби застосовувалися без проходження відповідної експертизи, а їх розмитнення коштувало бюджету України 1 млн гривень. Внаслідок застосування гранат потерпілі отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
Постанову, яка розширює перелік спецзасобів, що застосовуються під час охорони громадського порядку, уряд Миколи Азарова ухвалив 22 січня 2014 року.
За даними джерел ZN.UA, проєкт постанови вніс тодішній перший заступник голови МВС В. Ратушняк «з голосу», тобто без попереднього погодження міністерств і відомств. А члени уряду одноголосно підтримали його, хоча вся процедура була кричущо незаконною.
Рішення ж про випуск документа і його публікацію наступного дня в «Урядовому кур'єрі» приймав не прем'єр-міністр, а перший заступник міністра Кабінету міністрів В. Забарський разом із керівником департаменту забезпечення документообігу секретаріату О. Ковалем.
Вже після відставки Азарова документи намагалися легалізувати «заднім числом», відвозивши на підпис до експрем'єра, однак він відмовився.
«Таким чином, газові й шумові гранати та водомети проти мирних громадян застосовувалися незаконно. Якщо колишні члени уряду сподіваються сховатися за рішенням колегіального органу – Кабінету міністрів, то вони помиляються. Коли злочин скоєний внаслідок виконання рішення такого колегіального органу, то за нього має відповідати кожен учасник, що голосуванням або іншим чином сприяв його прийняттю», - пише Дмитро Менделєєв у статті «Нюрнберг усередині нас».
Зараз екскерівництво МВС України підозрюється у перевищенні влади за попередньою змовою групою осіб та розтраті бюджетних коштів в особливо великих розмірах (ч. 2, 3 статті 28, ч. 3 статті 365 ( в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011), ч. ч. 3, 5 статті 27, ч. 5 статті 191 КК України).
Окрім цього, начальник Департаменту матеріального забезпечення МВС України також підозрюється у пособництві незаконному перешкоджанню проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій під час Революції Гідності (ч. 5 статті 27, ч. 2 статті 28, статтею 340 КК України).
Підозрюваним заочно обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Їхнім адвокатам відкрито доступ до матеріалів слідства, після ознайомлення справу передадуть до суду. Процесуальне керівництво у справі здійснює Офіс генпрокурора.
Нагадаємо, у дні найдраматичніших подій Революції Гідності – 18-20 лютого 2014 року, Віктор Янукович дзвонив своєму російському колезі Володимиру Путіну 11 разів. А голова МВС Віталій Захарченко12 разів телефонував російському колезі, ексголові СБУ Олександру Якименку, і тричі – директору ФСБ Росії.
У квітні 2021 року Печерський районний суд Києва заочно заарештував ексміністра внутрішніх справ Віталія Захарченка у справі про незаконне постачання гранат з Росії та організацію розтрати коштів МВС України. Таке рішення суду дозволяє Україні домагатися екстрадиції Захарченка, хоча РФ всіляко перешкоджає поверненню чиновників-утікачів на батьківщину.
За кілька днів суд виніс аналогічне рішення щодо колишнього заступника Захарченка.