Чому Україна не отримала членство в НАТО, як Чорногорія? - Atlantic Council

5 червня Чорногорія офіційно стане 29 членом НАТО. Це станеться на тлі переговорів про приєднання її до ЄС. Європейське об'єднання запропонувало Чорногорії членство так само, як і іншим країнам Західних Балкан.

Уважний спостерігач помітить, що вимоги для вступу Чорногорії в оборонних блок були дуже низькими. І в цей же час перед Україною і Грузією НАТО ставить значно вищу планку, а ЄС взагалі не хоче навіть думати про прийняття цих країн.

Резолюція за підсумками саміту НАТО в Бухаресті 2008 року говорить, що Україна і Грузія в майбутньому приєднаються до блоку. Втім, не було вказано жодних термінів, коли їм запропонують дорожню карту для вступу. Щоб зрозуміти ці подвійні стандарти, варто дуже пильно вивчити Чорногорію і Україну. І ці країни можна порівняти щонайменше у семи ключових вимірах.

Про це в статті для Atlantic Council пише старший науковий співробітник канадського Інституту українських досліджень Університету Альберти Тарас Кузьо.

Перш за все, на його думку, з армією чисельністю 2 тисячі солдатів і оборонним бюджетом в розмірі 69 мільйонів доларів Чорногорія не має цінності для НАТО. Натомість Збройні сили України, Національна гвардія, прикордонні війська і спецслужби разом налічують 450 тисяч особового слакладу. Київ витрачає на оборону 5% ВВП, і цей показник вищий, ніж у більшості країн НАТО. У Чорногорії є дві військово-морські бази: Барі і Котор. Але враховуючи всі військово-морські бази альянсу в Адріатиці, їхнє значення не таке стратегічно важливе, як в українських Одеси і Маріуполя.

По-друге, у Чорногорії немає власного військово-промислового комплексу, в той час як 40% української економіки в часи СРСР припадало саме на виробництво озброєнь. З початком агресії Росії Київ займається розширенням і модернізацією свого ВПК. В списку експортерів зброї світу Україна займає 9 місце.

По-третє, Чорногорія не може похвалитися величезним внеском в зовнішні операції НАТО. В цей же час, Україна - єдина країна, яка брала участь у всіх ключових операціях і місіях альянсу. Вона і зараз має сили в Афганістані і Косово. Кузьо нагадує, що український контингент був найбільшим серед країн з-за меж НАТО у американській коаліції в Іраку в 2003 році. Фактично він був третім за розміром контингентом в цілому.

По-четверте, НАТО вимагає, щоб Україна провела референдум щодо приєднання до блоку. Чорногорії таку вимогу не ставили. Останні опитування вказують, що якби таке голосування в Україні відбулося найближчим часом, прихильники вступу в блок перемогли б. Але в Чорногорії результат був би не обов'язково таким. 28 квітня, коли парламент голосував за приєднання до НАТО, рішення підтримали 46 депутатів з 81.

По-п'яте, НАТО тривожило те, що російськомовні українські регіони і проросійські політичні сили будуть чинити опір вступу в оборонну організацію. Але в цей же час, опір російськомовного населення не хвилював НАТО і ЄС, коли вони надавали членство Естонії, Латвії і Литві. Латвійська російська національна меншина в чотири рази більша, ніж в Україні у відсотковому співвідношенні. Щоправда, в Латвії етнічні росіяни не мають громадянства.

В Україні тепер проросійська "Партія регіонів" розпущена, Комуністична партія - заборонена. Кримське російське населення більше не бере участь в політичному житті країни. В жовтні 2014 року в результаті виборів була сформована проєвропейська парламентська більшість. В Чорногорії проросійські політики, які виступають проти НАТО, значно популярніші. А в чорногорському парламенті лояльних до Росії депутатів у чотири разів більше, ніж в українському, де "Опозиційний блок" має лише 10% місць. Більше того, українські націоналістичні групи підтримують приєднання до НАТО, а чорногорські - навпаки.

Шостий вимір - НАТО переймався реакцією Росії на вступ України в альянс. Але тепер це не суто українська проблема, оскільки Москва спробувала влаштувати переворот в Чорногорії, який включав також замах на життя прем'єр-міністра Душко Марковича. З 14 затриманих заколотників, які скоро постануть перед судом, двоє - російські агенти розвідки.

Кузьо зауважує, що український досвід боротьби проти російської гібридної війни повинен бути цінним для стратегів НАТО, які бояться, що Москва може використати ці ж методи проти Естонії і Латвії.

Сьомий вимір - НАТО каже, що не може приняти Україну і Грузію через заморожені конфлікти на їхній території. Але заморожені конфлікти в окупованій Радянським Союзом НДР і окупація Північного Кіпру турецькими військами не завадила НАТО і ЄС надати членство ФРН і Кіпру. Дотримуючись такого міркування, альянс насправді лише підігрує російській політиці, яка вважає, що за допомогою вторгнень і гібридної війни може зупитини європейську інтеграцію України і Грузії. Натомість НАТО відмовився прогинатися під тиском Росії в Чорногорії.

"Запрошення Чорногорії приєднатися до НАТО не витримує кратики, якщо порівнювати з тим, що може запропонувати Україна. Відповідь альянса Києву не можна розглядати як прагматизм чи політичну справу. Це просто грубий ляпас", - йдеться в статті.

Нещодавно Верховна Рада ратифікувала угоду з НАТО про охорону секретної інформації. Документ повинен наблизити відповідні національні процедури до натівських стандартів.

На сьогоднішній день відносини України і НАТО характеризуються терміном "особливе партнерство", хартія про яке була підписана в далекому 1997 році. З тих пір змінилося дуже багато, навіть в інерційному середовищі світової політики, і ці зміни створюють абсолютно нову атмосферу для взаємин України та альянсу. Докладніше про перспективи членства в Альянсі читайте в матеріалі Миколи Капітоненка "Україна-НАТО: час нових можливостей" у "Дзеркалі тижня. Україна".

За даними опитування Центру Разумкова і фонду "Демократичні ініціативи", в референдумі з питання вступу в НАТО взяли б участь 62% українців і 72% з них проголосували б за приєднання до альянсу.