Чи повинні педагоги чергувати в укриттях: відповідь освітнього омбудсмена

Після загибелі людей біля зачиненого укриття в Києві, у столиці та інших містах пройшли перевірки.  До освітнього омбудсмена Сергія Горбачова почали надходити звернення щодо правомірності залучення працівників сфери освіти до чергування в укриттях, зокрема вночі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Києві хочуть встановити модульні наземні укриття. Місто планує виділити на це 300 млн грн

Він пояснив, чи можуть працівники освіти займатися такою діяльністю та на яких умовах. Про це йдеться на сайті освітнього омбудсмена.  

Він наголосив, що під час дії режиму воєнного стану певні права громадян можуть бути обмежені відповідно до Конституції та чинного законодавства. Але надзвичайно важливо, щоб законні обмеження прав громадян, зумовлені умовами воєнного стану, відбувалися суворо у правовому просторі та з неухильним дотриманням чинного законодавства.

Відповідно до вимог Порядку утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 р. № 787, до складу підрозділів (формувань) цивільного захисту працівники суб’єктів господарювання призначаються на добровільній основі. Тобто залучення до роботи таких підрозділів (формувань) можливо лише за згодою працівника.

Це мають бути працівники, які здатні за станом здоров’я виконувати роботи в умовах надзвичайних ситуацій:

• зокрема чоловіки від 18 до 60 років;
• жінки – від 18 до 55 років.

Не дозволяється залучати:

• вагітних жінок;
• жінок, які мають дітей до 8 років;
• людей, що мають інвалідність I та II групи;
• осіб, що входять до складу професійних аварійно-рятувальних служб.

Призначення працівників здійснюється відповідно до укладеного трудового договору суб’єктами господарювання згідно з рішенням про утворення таких формувань.

Умови виконання працівниками покладених на них обов’язків, а також порядок їх заохочення обумовлюються у колективних договорах, укладених у суб’єктів господарювання, і визначаються окремими наказами їх керівників.

До обов’язків особового складу формування цивільного захисту з обслуговування укриття входять:

• організація зустрічі приймання і розміщення осіб, які укриваються, по відсіках;
• закриття дверей (воріт) входів;
• організація виходу осіб, що укриваються, через входи або аварійний вихід.

Чи можуть залучити працівника до роботи, яка не передбачена посадовими обов’язками

Під час дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою (стаття 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Тобто залучати працівників сфери освіти можливо лише за умови переведення цих працівників на іншу роботу. Це означає не додаткову роботу вчителя до його основної (навчати дітей), а саме як переведення на іншу роботу з відповідною оплатою. Дуже важливо, щоб це переведення було оформлене відповідними документами. 

Але переведенню та виданню документів має передувати створення відповідного формування цивільного захисту в певній громаді та включення цих працівників до такого формування. 

Як повинно бути організоване чергування в укритті у нічний та неробочий час

Для  організації  чергування, зокрема цілодобового, в укритті органам місцевого самоврядування або військовій адміністрації необхідно видати відповідний наказ чи розпорядження і залучити формування цивільного захисту до такого чергування.

У Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» зазначається, що нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Якщо ж для таких працівників у звичайних умовах встановлена скорочена тривалість робочого часу, то у період дії воєнного стану вона не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Під час воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди:

• вагітні жінки;
• жінки, які мають дитину віком до одного року;
• особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота (стаття 8 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61  Кодексу законів про працю України).

Нагадаємо, 65% захисних споруд столиці можуть слугувати прихистком під час повітряної тривоги. Такі висновки зробила спеціальна комісія за підсумками позапланової перевірки захисних споруд.