Бюрократична тяганина "коштувала" українській науці близько 1 млрд гривень

Національний фонд досліджень повинен був запрацювати в Україні ще у 2017 році, це дозволило би спрямувати на фінансування науковців близько 1 мільярда гривень, втримати молодь та розвинути дослідницьку інфраструктуру, пише у своїй статті для ZN.UA членкиня робочої групи Нацради Юлія Безвершенко.

"Національний фонд досліджень повинен був узяти на себе головний удар із забезпечення найбільш спроможних науковців на час, поки вдасться перезапустити надання базового фінансування та здійснити структурні реформи. Якби він запрацював, як це передбачалося законом, то за ці роки сума близько одного мільярда гривень уже могла б піти на фінансування науковців", - зазначає вона.

Це суттєво не змінило б ситуації в сфері, але могло стати тим якорем, який утримав би певну кількість справжніх науковців, дав би їм можливість залучити молодь, нарощувати дослідницьку інфраструктуру та розвивати свої наукові напрями.

Але через зволікання із запуском Національної ради з питань розвитку науки і технологій і труднощі із скликанням її засідань більшу частину роботи зі створення керівних органів фонду було виконано лише 2019 року.

"Що ми маємо сьогодні? Національний фонд досліджень повинен оголосити конкурси з 1 квітня 2020 року. І тільки наприкінці року можна буде робити перші висновки. Отож можна сказати, що цей інструмент навіть ще не запрацював", - додає автор.

З огляду на велику роботу, виконану науковим комітетом і науковою радою фонду, а також на залучення уряду до вирішення завдання запуску фонду можна сподіватися, що історія успіху не забариться, вважає експертка. Хоча задля того, щоб зробити цей інструмент ефективним, потрібно чимало попрацювати.

Докладніше про реформу науки в Україні та шляхи виходу з кризи читайте у матеріалі Юлії Безвершенко "Реформа науки 1.0: недоліки дизайну чи впровадження?".