Бюджет-2017 можна назвати "бюджетом руйнування" системи охорони здоров'я - думка

До головних проблем системи охорони здоров'я належать відсутність реформ, тотальна нестача фахівців, низькі зарплати та застарілість медичного обладнання.

Якщо раніше головний кошторис країни називали бюджетом виживання, то нині - бюджетом поховання, або руйнування тих залишків системи охорони здоров'я, які ще якимось дивом збереглися.

Про це пише у своїй статті для ZN.UA Ольга Скрипник.

Читайте також: Медицина в донбаській глибинці

За найскромнішими підрахунками дефіцит лікарів перевищує 42 тисяч, а медсестер - більше 100 тисяч.

"Лікарям доводиться працювати у доволі непростих умовах. Ідеться не лише про мізерну зарплатню, а й можливість реалізувати свої знання і вміння в лікувальних закладах, база яких формувалася чверть століття тому. Ті, хто втомився чекати перемін на краще, стали в чергу за візами - цього року відтік медиків на роботу за кордон сягнув рекордних показників" ,- констатує автор статті.

Не менш важливими проблемами є низький рівень заробітної плати у сфері і відсутність будь-яких реформ. Ці питання тісно між собою пов'язані.

Заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк, котрий відповідає за нововведення в системі МОЗ, заявляє, що нині майже 60% бюджету на охорону здоров'я йде на зарплати, які становлять 1,5-2 тис. грн.

"Якщо збільшити бюджетне фінансування вдвічі, то майже все піде на зарплати, які піднімуться до 3-4 тис. грн. На його думку, без структурних змін бюджет і далі виконуватиме тільки функцію підтримки системи охорони здоров'я. А насправді суть реформи полягає в тому, щоб бюджет використовувався інакше - гроші мають спрямовуватися на конкретні послуги для конкретного пацієнта", - каже Скрипник.

Автор зазначає, що "такий підхід тягне на ноу-хау: гроші ходитимуть за пацієнтом, а вже той платитиме лікарям за медичну допомогу".

"Питання лише в тому, на що вистачить цих грошей, якщо у бюджеті на охорону здоров'я громадянина передбачено 1800 грн на рік. У такому випадку виникає питання, хто виконуватиме "функцію підтримки" для лабораторної мережі, діагностичних відділень, екстреної допомоги, тублікарень тощо", - додає вона.

Крім усього цього, багато років поспіль до бюджету не включають фінансування таких статей, як технічне обслуговування, повірка і ремонт медичного обладнання та апаратури. Не виняток і бюджет-2017.

"За таких умов хворі не можуть отримати якісної діагностики та лікування, а це призводить до хибних діагнозів і лікарських помилок, а іноді закінчується й летальними випадками. Тому про впровадження міжнародних стандартів і протоколів лікування годі й говорити", - сказано у статті.

Нагадаємо, раніше заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк повідомив, що близько 50% витрат на охорону здоров'я в Україні фінансується з кишені пацієнта,. Він розповів журналістам, що якщо держава витрачає на охорону здоров'я близько 3% ВВП, то приблизно стільки ж витрачають пацієнти, оплачуючи медпослуги і купуючи ліки. Таким чином, загальні витрати на медицину в Україні можуть становити до 6% ВВП

Детальніше про теперішню ситуацію із державною медициною читайте у статті Ольги Скрипник "Бюджет-2017 - медицина за бортом" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".