Підтримати
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у березні 2022 року керівники регіональних управлінь Федеральної служби виконання покарань РФ (ФСВК, або російською ФСИН) наказали своїм підлеглим бути особливо жорстокими із українськими військовополоненими та не нехтувати застосуванням сили, йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal.
«Будьте жорстокі, не шкодуйте їх», - заявив тоді начальник управління ФСВК РФ у Санкт-Петербургу та Ленінградській області Ігорь Потапенко співробітникам співробітників елітних підрозділів служби, яким доручили контролювати потік полонених. Схожі вказівки отримали співробітники служби і в інших регіонах.
Тоді Потапенко поінформував підлеглих, що натільні камери, які мають носити працівники ФСВК у виправних закладах та слідчих ізоляторах, в місцях утримання полонених не використовуватимуть. Звичайні правила поводження із ув’язненими теж більше не діють, жодних обмежень щодо насильства не існує. Такі вказівки отримали підрозділи по всій Росії.
«Ці зустрічі поклали початок майже трирічним безжальним і жорстоким катуванням українських військовополонених. Охоронці застосовували електричний струм до статевих органів ув'язнених, доки не розряджалися батарейки. Вони били в’язнів, щоб завдати максимальної шкоди, експериментували, щоб побачити, який тип матеріалу буде найболючішим. Вони відмовляли у лікуванні, щоб дати розвинутися гангрені, що призводило до ампутації», - пише WSJ.
Журналісти посилаються на розповіді трьох колишніх співробітників російських в’язниць, чиї слова підтверджують офіційні документи, інтерв’ю з українськими в’язнями та людиною, яка допомогла російським тюремникам втекти.
Усі троє – двоє спецназівців та один член медичної групи — увійшли до програми захисту свідків після того, як дали свідчення слідчим Міжнародного кримінального суду. Офіцери спецназу стверджували, що звільнилися з тюремної служби до того, як їх змусили брати участь у тортурах, але підтримували зв’язок зі своїми колегами, які залишилися працювати в системі.
Спецназ у російських пенітенціарних службах не є звичайною охороною, а призначений для вирішення особливо небезпечних ситуацій, як бунт в’язнів чи проведення обшуків. Саме їм доручили контроль над охороною українських військовополонених, а вказівки Потапенка вони розцінили як повний карт-бланш на насильство. Таким чином вони вивели жорстоке поводження з українцями на новий рівень, вірячи у вседозволеність.
Тим не менше під час чергування російські охоронці одягали балаклави, а якщо ув’язнені дивились їм в очі – їх били. При цьому саму охорону системно змінювали, аби потім полонені не могли їх опізнати.
Згідно з документами, Росія почала готувати свою пенітенціарну систему до прибуття полонених з війни у березні 2022 року. Тоді адміністрацій в’язниць по всій Росії надходили листи з наказом очистити поверхи, крила та навіть цілі тюрми.
Двоє з колишній військовополонених, Павло Афісов і Андрій Єгоров, провели у російському полоні близько 30 місяців.
Афісов потрапив у полон у Маріуполі у перші місяці війни, був одним із перших українських полонених, яких доправили до Росії. Протягом 2,5 років 25-річного хлопця переводили з в'язниці в в'язницю та врешті обміняли у жовтні минулого року.
Він розповів, що найбільше з нього знущались у нових тюрмах. Так, після прибуття до колонії в Тверській області охоронці завели його в кімнату медичного огляду та наказали роздягтися догола. Вони неодноразово били його електрошокером під час гоління голови та бороди.
Коли все закінчилося, йому наказали вигукнути «слава Росії, слава спецназу», а потім наказали вийти до передньої частини кімнати, все ще голим, щоб заспівати російський і радянський гімни. Коли він сказав, що не знає слів, охорона знову побила його кулаками та кийками.
Після повернення додому Павло довго не міг спати, оскільки боявся, що знову прокинеться у в’язниці. Коли він все ж таки засинав, його мучили кошмари.
Андрій Єгоров після обміну восени 2024 року дізнався, що у нього п'ять зламаних хребців. Йому надають медичну допомогу а також він системно зустрічається із психологом. До зустрічей із останнім він ставиться скептично.
«Якщо ви не пройшли через те, через що пройшов я, ви не можете мені допомогти», — сказав він.
За словами колишніх охоронців російських тюрем, російська влада через насильство хоче зробити полонених більш піддатливими для допитів і зламати їхню волю до боротьби. Російський правозахисник Владімір Осєчкін, який очолює правозахисну організацію Gulagu.net, каже, що жорстокість мала на меті позбавити людей «будь-якої волі чи здатності боротися знову, якщо їх коли-небудь поміняють».
«Колишні охоронці описали приголомшливий рівень насильства, спрямованого проти українських в’язнів. Електрошокери використовувалися так часто, особливо в душі, що офіцери скаржилися на те, що у них надто швидко розряджається батарея», - зазначає WSJ.
Один колишній співробітник пенітенціарної системи, який працював з бригадою медиків у Воронезькій області, сказав, що тюремники били українців, поки в них не ламалися міліцейські кийки. За його словами, котельня була всіяна зламаними кийками, а поліцейські перевіряли інші матеріали, включно із ізольованими трубами гарячої води, на їх здатність завдавати болю та шкоди.
Охоронці, за його словами, день за днем навмисно били в'язнів по одному й тому ж місці, не даючи загоїтися синцям і заносячи інфекцію всередину гематоми. Так зване лікування призвело до зараження крові і гниття м'язової тканини. На його очах принаймні одна людина померла від сепсису.
Він зазначив, що багатьом охоронцям подобалася жорстокість і вони часто хвалилися тим, скільки болю завдали в’язням.
Журналісти WSJ зазначають, що російські тюремники після втечі з Росії почали нове життя. Один із них заявив, що завжди був російським патріотом і ніколи не хотів жити ніде, крім Росії, але після початку війни він не міг залишатися в країні або мовчати, тому вирішив дати свідчення МКС, аби встановити справедливість.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google