На Авдіївському коксохімі було так же гучно, як і в Бахмуті, розповідає боєць спецпідрозділу СБУ та експерша тенісна ракетка країни Сергій Стаховський, який брав участь в боях за обидва міста. Під час інтерв'ю УП він наголосив, що відмінність полягає в тому, що в Авдіївці немає висот, за якими можна ховатися, на цьому напрямку окупанти зосередили різні частини.
"Через те, що ми рухаємося по лінії фронту і наші задачі достатньо мобільні, то ми там бачили різні рухи. Жодна спецура в їхніх авангардах не йде. Вони завжди пускають мобілізованих або ще когось, кого не шкода, виконувати найризиковіші задачі, а потім уже, якщо треба щось зайняти і воно достатньо підготовлено, тоді вже вони відправляють більш готових людей", — розповів Стаховський.
Російські спецпризначенці, продовжив військовий, не лізуть "в м'ясо". Коли вони зіштовхуються з потужною протидією, то відступають та забирають своїх поранених. З мобілізованими такого немає.
Стаховський зауважив, що на коксохімі в Авдіївці виконував різні завдання: працював мінометником, снайпером, штурмовиком, на FPV-дронах та з далекобійною зброєю.
"В Бахмуті було дуже гучно, були прильоти, але люди все одно жили, не відчувалося там якоїсь такої безнадьоги, як то кажуть. Там є дорога на Хромове, і кожного дня були якісь базарчики, люди приходили. Місто якось жило, — розповів військовий. — Ти заїжджаєш, ще бачиш будівлі, які були нормальні, без прильотів. І десь за пів року вже не бачиш жодної будівлі, яка була б не пошкоджена. Перед тобою дев'ятиповерхівки, які складені вщент. І це дуже такий фіговий досвід".
Нагадаємо, ЗСУ завершили вихід з Авдіївки у Донецькій області 18 лютого, вони зайняли кращі позиції та вирівняли лінію фронту. Оборонна операція там тривала 10 років. Під час битви за місто, активна фаза якої продовжувалася останні кілька місяців, російська армія зазнала колосальних втрат — 47 тисяч військових, 364 танки, понад 700 бронемашин. Зараз штурми ворога на цьому напрямку все ще тривають, але їх інтенсивність значно зменшилася після відходу захисників з Авдіївки.