Демократії, які виступають проти російської війни проти України, чітко заявили, що Владімір Путін повинен програти. Однак, вони не визначили, що таке ця пораза. Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс у середу дещо запропонувала в цьому полі. І її слова варті більш ретельної оцінки.
Про це пише Bloomberg, нагадуючи, що її промова в Меншен-Хауз була присвячена «поверненню геополітики». Трасс наголосила, що перемога у війні в Україні - це «стратегічний імператив», який буде вимагати забезпечення ЗСУ важким озброєнням включно з танками і літаками, а також пожвавлення виробництва зброї. Зникли будь-які розмови про обмежену оборонну допомогу для України. Але ця зміна відбулася після бійні в Бучі, яку влаштувала російська армія. Адміністрація Джо Байдена теж посилила свою підтримку. Зокрема, вона попросила Конгрес виділити додаткові 20 мільярдів доларів для військової допомоги в рамках ленд-лізу на 33 мільярди. Ця програма заснована на тій, яка була запущена в часи Другої світової війни для перемоги над армією Адольфа Гітлера.
Але Трасс вийшла за межі попередніх заяв США про вільну й незалежну Україну чи ослаблену Росію. Вона більш чітко заявила про те, якою Велика Британія бачить кінцеву мету допомоги Києву.
«Ми продовжимо діяти швидше, щоб витіснити Росію з усієї території України», - сказала Трасс, уточнивши, що під терміном «вся Україна» йдеться про кожен окупований російською армією регіон включно з Кримом.
Це означає, що межі, в яких Україна існувала до повномасштабного вторгнення 24 лютого, вже не вважаються прийнятними. Питання лише в тому, хто такі «ми» у заяві британського міністра?
Якщо Трасс говорить про Велику Британію, а це єдина країна, яку вона представляє, тоді ефект буде не значним. Це так ніби школяр каже кільком однокласникам, що розбереться з шкільним хуліганом. Британія - середньої ваги сила у світі. Але в полі міжнародної безпеки вона бере на себе більше,ніж варто було б, через свої тісні відносини зі США, місце постійного члена в Раді безпеки ООН і, можливо, через статус другого найбільшого експортера зброї у світі. Так, м’яка сила дає певні важелі впливу. Але як би президент України Володимир Зеленський не хвалив прем’єр-міністра Бориса Джонсона, Британія не може вигнати Росію з української території. Трасс, звісно ж, знає про це. Оскільки її називають потенційною наступницею Джонсона, слова міністра були, в першу чергу, націлені на внутрішнього слухача. Однак, вони встановили планку для США й інших країн НАТО, а також всіх демократій у світі.
Впродовж багатьох місяців політики були зосереджені на тому, що називають «уникнення ескалації». Аргументів для цього було два. Перший - попри всю симпатію до України, західні інтереси обмежені, поки Путін не вирішить атакувати країну НАТО. І багато республіканців у США розділяли такий підхід. Але цей аргумент вже втратив силу, і не лише через гуманітарну катастрофу в Україні. Наслідки поведінки Путіна для глобальної економіки й безпеки поглиблюються.
«Бажання уникнути ескалації переконало Путіна подвоїти агерсію», - йдеться в статті.
«Якщо Путін доб’ється успіху, Європу охоплять невимовні страждання, а весь світ чекають жахливі наслідки. Ми більше ніколи не будемо почуватися в безпеці», - сказала Трасс.
І вона має рацію. Росія перетворить будь-яку територію, яку їй вдасться захопити, у військову базу. Коли Байден презентував Конгресу програму ленд-лізу для України, він говорив в такому ж дусі.
Другим аргументом, який обмежував військову допомогу для України, була теорія про «щура у пастці», якою намагалися пояснити поведінку Путіна. Мовляв, якщо у нього не буде виходу, він впаде у відчай і може застосувати ядерну чи іншу заборонену зброю. Але всі запропоновані Москві виходи з ситуації нічого не добилися.
«Вони не запобігли звірствам у Бучі, Маріуполі чи інших мсітах. Минулого тижня Путін випробував міжконтинентальну балістичну ракету, здатну нести ядерний заряд. Цього тижня він погрожував «блискавичною» відповіддю тим, хто втрутиться, щоб допомогти Україні. Він відрізав Польщу і Болгарію від постачання газу, а також почав погрожувати Молдові», - йдеться в статті.
Путін у своїй поведінці керується експресіонізмом і логікою антагонізму. Прозорість НАТО про високий поріг для його інтервенції дала російському автократу ширше поле для маневрів. Більш рішуча риторика Трасс, якщо вона пошириються за межі Британії, може допомогти встановити відчуття стратегічної невизначеності, яка змусить Путіна взяти паузу. Реакція на російську загрозу вимагає довгострокової політики потужного озброєння України, а також пошуків способів скоротити фінансові й військові можливості Росії вести війну. Схоже, це вже відбувається. Однак, потрібна також нова стратегічна компцепція, яка б допускала можливість превентивного втручання.
Трасс визначила, що перемогою буде повернення України до кордонів до 2014 року. І це сильно підвищує ставки. Однак, постійні погрози Путіна російською ядерною зброєю підвищили їх ще раніше. Британський міністр визнала, що більш рішучий шлях несе ризики. Завжди є загроза, що опосередкована війна перетвориться у відкриту. В інтересах Великої Британії і НАТО не допустити, щоб це сталося. Але уникання ескалації, намагаючись скоротити ціну, - це саме те, що зробило Україну уразливою і підвищило більш широкі ризики для безпеки. Стримування без достовірності не працює. Британія і її союзники повинні змиритися з можливістю ескалації, тому що, як сказала Трасс, «бездіяльність - це найбільша провокація».