Близько 6,4 млн українців страждають від проблем із психічним здоров'ям, але не можуть отримати допомогу

Ефективних послуг у сфері психічного здоров'я потребують 8,1 млн українців, але близько 80% ніякої підтримки не отримують, пише редакторка відділу соціум ZN.UA Алла Котляр.

У системі психічного здоров’я України офіційно зареєстровано 1,6 млн людей. З них 300 тисяч перебувають на стаціонарному лікуванні, щодня зіштовхуючись із порушеннями прав людини та неефективним лікуванням –  Конвенція про права осіб з інвалідністю, підписана Україною – на практиці реалізується насправді не дуже.

Втім, ці люди сторонньому спостерігачеві помітні, тоді як ще близько 6,4 млн людей, котрі мають психічні розлади у м’якій, помірній або тяжкій формі, залишаються в тіні, переживаючи проблеми сам-на-сам або разом із родинами.

«Хоча госпіталізації у психіатричні лікарні потребують лише люди зі справді тяжкими психічними розладами, 89% державного фінансування спрямовується саме на потреби таких установ», - пише Котляр.

Говорячи про результати другого етапу медичної реформи, міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявляє про недофінансування психіатричної служби на 898 млн гривень, що «ставить під загрозу існування психіатричних лікарень».

Але міністр забуває, що більшість людей, котрим потрібна лише психосоціальна підтримка і котрі можуть залишатися вдома, держава необхідними послугами не забезпечує.

«Як наслідок, проблеми психічного здоров’я загострюються, їх стає складніше лікувати. Це створює додаткові труднощі в житті як самих людей із психічними розладами, так і їхніх близьких», - зазначає авторка.

Своєю чергою заступниця міністра Ірина Садов’як заявляє: «В Україні ще не до кінця сформована культура турботи про психічне здоров’я. В нас попереду – велика освітня робота. Реформа системи охорони психічного здоров’я – важлива складова загальної реформи медицини. Вона націлена на те, щоб перейти від надання психіатричної допомоги до збереження психічного здоров’я».

«Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року», затверджена Кабміном ще 2017 року, справді передбачає зміщення фокуса надання психіатричної допомоги зі стаціонарного лікування на амбулаторне, а також створення докладних маршрутів пацієнтам. Але Мінздоров’я досі не розробило плану дій для її реалізації.

Місяць тому гендиректорка Директорату медичних послуг Оксана Сухорукова в інтерв’ю ZN.UA розповідала, що їй невідомо про жодну зустріч, яка була б проведена разом із Мінсоцполітики.

Більше того, в міністра на підписі вже два місяці знаходиться «План заходів на 2020–2022 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року». Але він досі не підписаний, і ніякого зворотному зв’язку немає.

«А без затвердження цього документа ніхто в державі не може рухатися до змін у психіатрії, ніяких розробок, ніяких нормативних актів, нічого… Замовлення від міністерства по психіатрії немає. Ця тема звучить тільки на брифінгах,на словах», - наголошувала Сухорукова.

Тим часом допомога людям із психічними розладами – це ще й економічна необхідність. Так, за методикою Інституту метрики та оцінювання, у 2017 році через психічні розлади та розлади внаслідок вживання психоактивних речовин Україна втратила, мінімум, 104,6 млрд грн національного доходу.

Психічне здоров’я – одна з «незручних», огорнутих міфами та стереотипами, тем в українському суспільстві. Попри те, що, за даними ВООЗ, депресивні розлади в Україні поширені більше, ніж в інших європейських країнах.

До того ж, за даними ВООЗ, 30% українців упродовж життя матимуть справу з тим або іншим психічним розладам, однак більшість не знає про існування дійових і доказових способів подолання проблем. «Ми добре знаємо, що робити, коли в нас, наприклад, болить голова. Але не тоді, коли болить душа», - зазначає Алла Котляр.

Тоді як на рівні національної політики панує невизначеність, у громадах рух за зміни вже розпочався.

Проєкт психосоціальної підтримки «Психічне здоров’я для України» (MH4U), впроваджуваний за підтримки Швейцарії через Швейцарське агентство розвитку та співробітництва (SDC), з 2019 по 2023 рік надаватиме Україні допомогу у трьох ключових сферах:

- поліпшення політики та координація національних і регіональних структур, які забезпечують роботу сфери охорони психічного здоров’я;

- професійний розвиток фахівців у сфері охорони психічного здоров’я та сприяння узгодженню дій служб різних рівнів і секторів (Львівська область та підконтрольні Україні території Донецької і Луганської областей);

- підвищення поінформованості населення в питаннях психічного здоров’я з метою подолання стереотипів і формування готовності до отримання послуг.

З жовтня 2019 року в співпраці з 15 партнерськими організаціями проєкт MH4U проаналізував відповідну нормативно-правову базу, став перекладати міжнародні клінічні протоколи, навчати сімейних лікарів і соцпрацівників, проводити вебінари для населення, а також допоміг створити перші три міжсекторальні локальні команди впровадження проєкту з метою заповнення прогалин у наданні допомоги на місцевому рівні – у Львівській, Донецькій та Луганській областях.

Ідея освітньої кампанії проєкту – донести людям, що турбота про власне психічне здоров’я може позитивно позначитися на безлічі аспектів нашого життя. Її частиною є сайт www.mh4u.in.ua – зі списком гарячих ліній допомоги, а також безкоштовним освітнім онлайн-порталом із навчальними курсами та вебінарами про психічне здоров’я. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

До психлікарні через суд

Про те, як порається з проблемами психічного здоров'я українське суспільство, - у статті Алли Котляр «Психічне здоров'я. Подбай про себе сам».