Благодійні фонди замістили державу у наданні медичної допомоги

Дослідження  проєкту «Діємо для здоров’я» серед людей з неінфекціними захворюваннями в п’яти областях України засвідчило, що навесні серед тих, хто приймає ліки від хронічних захворювань, лише 39% змогли купити або отримати усі потрібні медикаменти. Ще 73% опитаних заявили про погіршення стану свого психічного здоров’я, порівняно з довоєнним періодом.

“На жаль, маємо констатувати факт, що через запізнє звертання пацієнтів за медичною допомогою, ми не можемо вчасно діагностувати НІЗ на ранніх етапах їх розвитку. І пацієнти потрапляють до лікарень вже тоді, коли сталася фатальна подія — наприклад, інфаркт або інсульт. Під час війни люди тим паче не звертаються за профілактичним оглядом, а терплять до останнього, тому важливим завданням лікарів є не лише лікування, а й інформування про способи профілактики неінфекційних захворювань” — відзначила Олександра Машкевич, керівниця Директорату медичних послуг МОЗ України.

Так, перші результати проєкту показали гостру потребу людей з НІЗ у медичній допомозі, зокрема діагностичних процедурах.

«За останніми даними 40% пацієнтів, яким ми надали медичну допомогу, мали артеріальну гіпертензію, 38% — серцево-судинні захворювання, а 12% — цукровий діабет 2 типу. Три чверті людей, які приходили до лікарів — жінки, а понад 70% — це люди віком від 50 років»,  — говорить Владислав Збанацький, координатор по роботі з первинною ланкою медичної допомоги Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я».

За словами Олександри Машкевич через повномасштабну війну видатки на Програму медичних гарантій у 2023 році зменшаться майже на 13-15 мільярди гривень. У зв’язку з цим підтримка міжнародних партнерів, зокрема україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», зараз надзвичайно важлива.

За її словами наразі гостро стоїть питання забезпечення медичною допомогою людей на деокупованих та прифронтових територіях, адже чимало медичних закладів частково або повністю зруйновані, а більшість медичного персоналу звідти виїхали.

Так, на приклад у Рівненській області є чимало сіл, які віддалені від основних центрів надання медичних послуг, а люди просто не можуть доїхати до найближчих аптек чи лікарень через відсутність транспорту.

«Завдяки роботі мобільних команд ми змогли оцінити реальний маршрут і потреби пацієнтів і зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити послугами медичної допомоги для кожного»,  — зазначила у свою чергу заступниця директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації Олена Гандзюк.

Загалом мобільні медичні команди україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я” працювали у 4-х цільових областях проєкту: Дніпропетровській, Полтавській, Львівській, Рівненській.

Вони складаються із сімейного лікаря, медсестри, психолога та комплексно надають основний спектр послуг первинної медико-санітарної допомоги, а саме:

• проводили діагностику (ЕКГ, тестування рівня глюкози та холестерину у крові, вимірювання тиску);
• консультували і призначали потрібне лікування;
• безоплатно видавали лікарські препарати на тривалий період;
• перенаправляли до вузьких спеціалістів;
• надавали психологічну допомогу.

Війна продемонструвала наскільки послуги першої психологічної допомоги стали затребуваними. За словами Олександри Машкевич зараз триває робота над інтеграцією послуг психологічної допомоги на рівні первинної ланки разом із НСЗУ та Офісом першої леді Олени Зеленської.

Коментар ZN.UA