Назва свята означає "блага" або "добра" новина.
Історія свята Благовіщення
До 14 років Діва Марія виховувалася у храмі, а потім повинна була залишити храм і або повертатися до батьків, або вийти заміж. Священики хотіли видати її заміж, але Марія оголосила про те, що обіцяла Богу завжди бути дівою. Тоді її заручили з далеким родичем, 80-річним старцем Йосифом. Живучи у його домі Марія вела таке ж скромне життя, як і при храмі.
Через чотири місяці після заручин, до Марії явився Архангел Гавриїл і сказав: "Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами". Архангел сповістив її про те, що вона обрана для того, щоб стати матір'ю сина Божого.
Для віруючих свято Благовіщення символізує втілення Бога в світі смертних. Церква встановила святкування Благовіщення в IV столітті після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату свята визначили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, - четвер третього тижня Великого посту та середа Великоднього тижня (за Юліанським календарем). Святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень, і піст заради нього послаблюється.
Що не можна робити на Благовіщення
Благовіщення – одне з найважливіших (двонадесятних) свят. У цей день заборонено займатися фізичною працею, прати, шити і прибирати.
До заборон цього дня відносяться і лихослів'я, сварки, не можна ображати людей або тварин, бажати комусь зла і думати про погане.
Благовіщення припадає на дні Великого посту, тому не можна вживати в їжу м'ясні, молочні продукти, заборонені обжерливість і вживання алкоголю. Разом з тим, рибу і морепродукти в цей день можна.
Поганою прикметою вважається також давати в борг на Благовіщення.