Біографія і скандали Ірини Фаріон: що відомо про діячку, яка померла внаслідок замаху

Ввечері 19 липня у Львові було скоєно напад на громадську діячку, колишню народну депутатку, викладачку Львівської політехніки Ірину Фаріон. Невідомий вистрілив їй у скроню та втік. ZN.UA розповідає, що відомо про непересічну діячку, яка неодноразово потрапляла у скандали.

Біографія

Ірина Фаріон – член Політради ВО "Свобода", народний депутат України VII скликання (2012-2014), доктор філологічних наук, професор Львівської політехніки.

Народилась 29 квітня 1964 року в місті Львів у родині бібліотекарки Ярослави Степанівни та слюсаря Дмитра Івановича Фаріонів, які мешкали у власному будинку.

Освіту здобувала спершу у Львівській середній школі, а згодом - у Львівському державному університеті імені Івана Франка на філологічному факультеті (українська філологія).

З вересня 1978 року була членкинею ВЛКСМ. Протягом чотирьох років була членом комсомольського бюро групи. У 1980 роки очолювала гурток загального мовознавства та марксистсько-ленінської естетики. Як членкиня  факультетського "Клубу інтернаціональної дружби", неодноразово проводила бесіди з іноземними громадянами “з метою кращого вивчення ними російської мови”.

З березня 1987 року – кандидатка у члени, від квітня 1988-го і до 1989-го року – член КПРС. Утім, ці факти Фаріон заперечувала.

Працювала лаборантом на кафедрі загального мовознавства Львівського державного університету ім.І.Франка. У 1996 році захистила кандидатську дисертацію та здобула ступінь кандидата філологічних наук. Нині викладач, доцент, доктор філологічних наук, професор катедри української мови Національного університету Львівська політехніка. Науковий доробок Фаріон нараховує сім монографій, посібник, три монографії у співавторстві, понад 150 наукових статей та праць іншого характеру.

З 1998 по 2004 рік очолювала мовну комісію "Просвіти" університету Львівська політехніка.

Ініціаторка та організаторка щорічного мовного та творчого конкурсу серед студентів та учнів "Мова - твого життя основа".

У 2015 році захистила докторську дисертацію на тему "Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV—XVII ст.

З кінця 2012 року до осені 2014 року Ірина Фаріон була депутатом Верховної Ради VII скликання від партії "Свобода".

З 2013 року очолювала підкомітет з питань вищої освіти комітету ВРУ з питань науки й освіти, а у 2014 році стала першим заступником голови комітету парламенту з питань науки й освіти.

У Парламент VIII скликання Ірина Фаріон не пройшла – посіла третє місце у 116-му одномандатному округу із 16,35% голосів.

Скандали

Радикальні заяви та пропозиції Фаріон неодноразово обурювали громадськість та викликали широкий резонанс у ЗМІ та у соцмережах. Найбільш впізнаваною політикиню зробили її гострі, часто на межі політкоректності заяви щодо впровадження української мови та хейтерські випади на адресу всього, що пов’язане з Росією.

У 2010 році до Міжнародного дня рідної мови тоді депутатка Львівської облради від “Свободи”  Ірина Фаріон провела у дитсадку №67 “урок грамотності” і у різкій формі засудила "зросійщення українських імен".

Вона заявила, що хлопчик Міша має бути Михайликом, Лиза походить від слова "лизати", а Альонкам порадила "пакувати валізу і виїжджати до Московії".

Також депутатка наголошувала, що дітей слід карати за вживання русизмів і слів на кшталт "типу", "тоже", що забруднюють мову. 

Тоді депутатку намагалися притягти до кримінальної відповідальности за статтею 161 Карного кодексу (щодо дискримінації дітей за мовною та національною ознакою), а Українська народна партія засудила виступ Фаріон як провокацію проти української мови.

У 2013 році народна депутатка Фаріон звернулася до суду зі скаргою на депутата-комуніста Олександра Зубчевського, який під час засідання Комітету з питань освіти і науки відмовлявся говорити державною мовою. Однак суд відмовив їй у задоволенні скарги. Тоді вона пригрозила суддям “судом Лінча”.

У 2018 у коментарі на інцидент, під час якого українському військовому в одній з кав’ярень Маріуполя зламали щелепу через українську мову, Фаріон радила “давати в щелепу кожному москворотому”.

Після початку повномасштабного вторгнення, 26 січня 2023, Фаріон в одному з інтерв’ю заявила, що є "причинно-наслідкові зв’язки" між російськими злочинами у Маріуполі та тим, як голосували місцеві жителі на виборах і якою мовою розмовляли.

У листопаді 2023 року колишня нардепка у черговому інтерв'ю заявила, що не може назвати українцями російськомовних українських військових, зокрема бійців бригади “Азов”. Це викликало обурення серед українських військовослужбовців та збурило суспільство.

У розпал скандалу Фаріон опублікувала допис у своїх соцмережах, в якому заявила, що "воювати за Україну - не заслуга, а обов'язок" й назвала російськомовних захисників "москворотими".

У своєму Telegram-каналі екснардепка опублікувала лист від проукраїнського студента з тимчасово окупованого Криму, який підтримав її після скандальних слів про військових, але не приховала його особисті дані всупереч проханням коментаторів.

Російські силовики знайшли студента та змусили просити вибачення на камеру

У відповідь на висловлювання Фаріон до "Львівської політехніки" вийшли студенти з вимогою звільнити її. Із собою вони принесли плакати "Фаріон — геть" та "Ірина Фаріон ганьбить Україну".

Народний депутат Єгор Чєрнєв сказав, що своїми словами Фаріон “поставила знак рівності” між окупантами та тими, хто жертвує своїм життям, боронячи Україну.

15 листопада 2023 року Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо Ірини Фаріон.

16 листопада Ірину Фаріон звільнили з університету Львівська політехніка. Згодом професорка через суд поновилася на посаді.

Найсвіжіжший скандал із Фаріон пов'язаний із її висловлюваннями стосовно співаків, які мобілізувалися до лав ЗСУ.

У новому інтерв'ю мовознавиця заявила, що Віталій Козловський та Святослав Вакарчук займаються в армії "зовсім не тим, чим треба", оскільки під час війни "їхній конституційний обов'язок, як у всіх: служити, а не співати".