Більшість українців підтримують обов'язкове декларування для радників та помічників ОПУ – опитування

Радники та помічники офісу президента, які напряму чи опосередковано формують державну політику, повинні декларувати свої статки, а антикорупційні органи та ЗМІ могли б перевірити динаміку. Такої думки притримуються 78% громадян повністю погоджуються з тезою, йдеться в результатах опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова на замовлення ЧЕСНО. 

Зокрема, згодні з такою тезою 56% опитаних, ще 21,7% респондентів скоріше погоджуються з нею. Не згодні та скоріше не згодні з таким твердженням лише 9,3% респондентів. Ще 12,9% не мають відповіді.

Якщо взяти до уваги регіональний розріз, то позиція жителів всіх регіонів майже одностайна. Зокрема, зокрема, мешканці центральних регіонів України трохи рідше висловлюються за обов’язок електронного декларування для діячів ОПУ. Тут також вищий відсоток тих, хто не згодний або не визначився.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Шабунін: Офіс президента відмовився реєструвати петицію ЦПК про скасування "правок Лозового"

«Тенденція очевидна — українці мають запит на підвищення відкритості роботи ОП, зокрема в темі персональної відкритості особистостей та біографій діячів. Адже навіть отримавши повний перелік радників, заступників та радників заступників керівника ОП, знайти про них інформацію у відкритому доступі не вдається», – зазначили в ЧЕСНО. 

Вказано, що станом на початок жовтня 2023 року у підпорядкуванні Андрія Єрмака як керівника ОПУ є 58 осіб. З них 10 – це заступники, сім – радники, 18 – радники поза штатом, ще 14 – радники заступників Єрмака, радники самого ОПУ та керівниця Апарату. 

У ЧЕСНО додали, що через відсутність законодавчого закріплення та регулювання ці люди є «невидимками» для суспільства. Адже невідомо, які ж саме обов’язки мають помічники та радники, до якої інформації мають доступ та чи впливають на рішення. Через це також достеменно невідомо, чи впливають діячі ОПУ на Верховну Раду, уряд правоохоронні та судові органи. 

«За умови закритості та відсутності інформування громадян про жодну відповідальність не йдеться. А такий стан справ є неприпустимим у ситуації з діячами, які мають вплив на державну політику України. Особливо гостро це питання постає в умовах війни та значних безпекових ризиків», – пояснили в ЧЕСНО.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

НАЗК до перевірки декларацій долучить штучний інтелект

Там наголосили, що робота ОПУ має бути відкритою. А повноваження офісу президента необхідно визначити на законодавчому рівні, а також зробити їх зрозумілими громадянам.

«Підстави призначення саме цих осіб на посади, що дозволяють отримувати доступ до інформації або впливати на прийняття рішень, мають бути публічними. Лише за таких умов стане можливим зменшення невдоволення українців діяльністю влади та повернення до стану згуртованості та спільної боротьби з ворогом», – підсумували в ЧЕСНО.

Опитування провели з 8 по 15 грудня 2023 року методом face-to-face. Всього опитали 2019 респондентів віком від 18 років, які проживають у всіх областях крім окупованого Криму та Донецької й Луганської областей. Однак у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях опитування проводилося лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Нагадаємо, за даними опитування практично половина українців вважають, що офіс президента впливає на державні органи і при цьому перевищує свої повноваження. Не підтримують таку тезу близько 25% респондентів. Ще близько 20% не мають відповіді з цього приводу.