Більшість українців не асоціюють себе з жодною релігійною громадою – опитування

Росія, яка вторглася до нашої країни, змінила наш світ, зруйнувавши звичний спосіб життя. Руйнування торкнулися не тільки нашого фізичного світу, а й вплинули на психологічний та духовний стан. Торкнулося повномасштабне вторгнення й релігійної сфери.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський: «Ми всі сповідуємо різні релігії, але однаково віримо у свободу»

Побутовий характер релігії, що дозволило їй пережити епоху войовничого атеїзму і зберегтися в політичних і церковно-політичних колотнечах ранньої незалежності, стає проблемою в період великої війни. Звичний побут руйнується. Місцями — вщент і без надії на відновлення. Це приносить руйнування і в наші тендітні стосунки з церквою, пише своїй статті «Війна. Як змінилися відносини українців із Богом та церквою» Катерина Щоткіна.

Соцопитування, проведене Центром Разумкова на замовлення ZN.UA у квітні-травні цього року, показало, що віра в Бога зростає та зміцнюється. Стає дещо певнішою – порівняно з довоєнним періодом і навіть із періодом гібридної війни – і ідентифікація з тією чи іншою церквою. Так, 89% опитаних асоціюють себе з якоюсь церквою або хоча б віросповіданням.

ZN.UA

Дослідження ZN.UA показує, що хоч би якими були стосунки українців із Богом, вони ніяк не конвертуються в церковність. 73% українців не асоціюють себе з жодною релігійною громадою або приходом (22,3% заявляють про свою приналежність до релігійної громади).

ZN.UA

Більше про взаємини церкви, держави та суспільства читайте в інших статтях Катерини Щеткіної.