Про це у своїй статті для DT.UA пише Юрій Бутусов. Автор зазначає, що неукомплектованість проводилася за наказом Генерального штабу, і таким чином - це пряма відповідальність конкретних військових керівників.
"Так, проект обвалування всіх місць зберігання та всіх майданчиків було розраховано на 384 млн грн. А 2017-го, після Балаклеї, база отримала лише 16 млн, плюс ще 9 мали зайти до кінця року. Але більшість робіт з будівництва простих польових укриттів можна було за чотири роки війни здійснити й силами інженерної техніки та особового складу. Адже не пересічний об'єкт - а ключовий, стратегічний, це арсенал прямого підпорядкування Центрального ракетно-артилерійського управління!".
При цьому на арсенал не була спрямована ані інженерна техніка, ані необхідний особовий склад.
Як вказує Бутусов, на найбільшому арсеналі з периметром охорони в 10,5 км, перебував такий особовий склад:
1. Для охорони і несення внутрішньої служби було задіяно 63 особи, в тому числі 40 військовослужбовців і 23 співробітники воєнізованої охорони.
2. Для ведення виробничої діяльності з ремонту боєприпасів - 3 військовослужбовці і 33 працівники ЗСУ.
3. Для ведення операційно-складської діяльності - 25 військовослужбовців.
4. Пожежна охорона - 8 військовослужбовців.
Експерт підкреслює, що ця кількість людей значно менше, ніж необхідно для нормального життєзабезпечення і безпеки арсеналу.
"У момент початку вибухів на території бази, за заявою головного військового прокурора А.Матіоса перебувало лише 17 співробітників воєнізованої охорони - літніх людей віком за 50 років. Вони, не маючи жодних технічних засобів спостереження, мали забезпечити безпеку 10,5-кілометрового периметра і території у 1200 гектарів. Зрозуміло, контроль і охорона такими силами давно перетворилися на імітацію служби", - констатує автор.
Детальніше про причини вибухів в Калинівці і завданий збиток читайте в статті Юрія Бутусова "Катастрофа в Калинівці: вибух, якого чекали" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".