Аргументи проти озброєння України не витримують критики - екс-посол США

Останнім часом "диванні стратеги" виступили з поясненнями, чому було б помилкою для 3 передати озброєння Україні. Вони стверджують, що Росія сильніша, ніж її жертва, і може впоратися з будь-яким підвищення ціни агресії. До того ж у Москви нібито більше інтересів в Україні, ніж у Вашингтона, а український уряд корумпований і недостойний допомоги.

Всі ці аргументи базуються на старих міфах, застарілих аналізах і неповноцінному розумінні політики Кремля чи інтересів США.

Про це в статті для Atlantic Council пише колишній посол США в Україні Джон Хербст.

Він нагадує, що у своїй статті "Не озброюйте Україну" Майкл Брендан Догерті стверджує, що Україна "глибоко розділена", нагадуючи про горезвісну оцінку ЦРУ від 1990-х років, у якій йшлося про вірогідність розпаду країни на дві. Але вже очевидно, що той прогноз виявився помилковим. Звісно, відмінності між сходом і заходом в Україні не зникли, але вони серйозно скоротилися після 2014 року.

Догенті також помилково зауважив, що "російськомовні українці вважають США співучасником скасування демократичного результату, досягнутого в 2015 році". Хербст не розуміє, про що взагалі йдеться і припускає, що, вірогідно, Догерті мав на увазі 2014 рік, коли Віктор Янукович втік з країни після ревоолюції. Але навіть російськомовні українці, на думку екс-посла, підтримують усунення Януковича від влади, який причетний до вбивства людей на Майдані. Симпатії до Росії з боку українців серйозно скоротилися через російську військову агресію.

Догерті також стверджує, що нинішній український уряд в Києві "неефективний чи корумпований". Звісно, частка правди в цьому є, однак це твердження не повне. Хербст зауважує, що за останні роки Київ очистив банківський сектор, запровадив прозору систему державних закупівель, перейшов до ринкових цін на газ, скоротив енергетичну залежність від Росії, а також позбувся дефіциту бюджету, скоротивши його на 80%. Корупція дійсно лишається головною проблемою України, але МВФ і ЄБРР ставлять Києву хороші оцінки за проведення позитивних змін, особливо зважаючи на те, що вони проводяться на тлі війни.

Колишній член Національної ради безпеки США Чарльз Купчан приєднався до Догерті, стверджуючи, що у США нібито немає інтересів в Україні. Але міністр оборони США Джеймс Меттіс вказав, що Росія стала більш агресивною і атакує міжнародний порядок. В руках Москви один з найбільших у світі ядерних арсеналів, а також друга чи третя за розміром звичайна армія у світі. Володимир Путін вважає, що має право вторгатися в інші країни від імені російськомовних жителів колишніх республік СРСР, а то й за їх межами. Він вторгся в Грузію у 2008 році, а в 2014 - атакував Україну. Але його амбіції йдуть значно далі.

У США є життєво важливий інтерес зберегти мир у Європі, а також зміцнити життєздатність НАТО і Євросоюзу. А Кремль хоче якраз ослабити ці організації і розірвати зв'язок між Америкою і Європою. Тож найкращий і найефективніший спосіб приборкати реваншизм Кремля, на думку Хербста, - це збільшити ціну агресії проти України. Завдяки рішенню Конгресу щодо нових санкцій, економічна ціна для Москви зростає. Але цього не достатньо.

Інша помилка у статті Догерті в припущенні, що російське суспільство і уряд готові втрачати солдат на полі битви. Купчан теж так вважає, наголошуючи, що збільшення втрат у війні проти України не змусить Путіна відмовитися від агресії. Насправді ж опитування "Левада Центру" вказують, що росіяни не хочуть, щоб їхні солдати воювали проти України. Тому Путін ховає втрати на цій війні від громадськості. Протитанкові системи Javelin можуть серйозно ускладнити подальший наступ проти України, тому що російських втрат буде значно більше.

Російський оглядач Леонід Бершидський стверджує, що відсилати протитанкові системи Україні безглуздо, тому що у Москви є 20 тисяч танків, і вона готова відіслати в Донбас більше. На додачу, він вважає, що Україна може використати Javelin для наступальної операції, щоб відвоювати окуповані території. Але Хербст зауважує, що Бершидський помиляється. Українські війська змогли зупинити Кремль, але обстріли і сутички тривають щодня, попри Мінські угоди. Москва в умовах так званого "перемир'я" все одно змогла захопити додаткові квадратні кілометри української території. Тому протитанкові ракети допоможуть стримувати цей тихий наступ Москви.

Купчан стверджує, що озброєння України внесе розкол між США і їхніми союзниками в Європі. Так, Франція і Німеччина виступають проти такого кроку. Але Хербст пише, що німецькі чиновники і канцлер Ангела Меркель сказали йому, що будуть і далі співпрацювати з Вашингтоном у питанні України, навіть якщо відбудеться передача американської зброї українській армії.

Зрештою, Хербст нагадує, що США підписали Будапештський меморандум, гарантуючи Україні суверенітет в обмін на ядерний арсенал. І передати їй зброю зараз означало б продемонструвати прихильність до цієї угоди.

На думку Хербста, якщо навіть передача зброї не зупинить Кремль одразу, цей крок покаже рішучість США, яку доведеться продемонструвати ще більше в разі російської атаки проти країн Балтії чи інших союзників по НАТО.

Раніше американське видання The Wall Street Journal повідомило про те, що Державний департамент і Міністерство оборони США розробили план поставок оборонних озброєнь Україні і домагаються його схвалення Білим домом. Як повідомляє видання, офіційні особи вважають, що постачання зброї Україні дозволять запобігти агресивним діям Кремля на сході країни.

Як писав у своїй статті для DT.UA Юрій Бутусов, країни Заходу не виробили чіткої доктрини надання військової допомоги Україні, внаслідок чого постачання Києву озброєнь стало предметом ситуативних рішень.

За його словами, західна дипломатія наполягає на необхідності припинити конфлікт в Донбасі та знизити ескалацію бойових дій, проте політики країн Заходу не пояснили своїм військовим, як саме можна домогтися виконання цих цілей.

Детальніше про проблемні аспекти американської військової допомоги Україні читайте у статті Юрія Бутусова "Військова техніка США для України: політичний символізм і цілепокладання" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".