AP: ЄС і Україна разом святкують День Європи, але Київ все ще за бортом

Європейський Союз вперше відзначає День Європи - свято «миру та єдності» - разом з Україною. Однак демонстрація солідарності не означає, що виснажена війною країна стала ближчою до членства в ЄС.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн спеціально відвідала Київ у вівторок, щоб сказати президенту України Володимиру Зеленському теплі слова про союз і спільну з ним долю України.

«Україна боролася за ідеали Європи, які ми святкуємо сьогодні, щоб створити міцну єдність і мир», - сказала фон дер Ляєн.

Після більш ніж року війни з Росією Україна розглядає приєднання до ЄС як невід'ємний елемент свого майбутнього в західному світі. Але в момент, коли 27 нинішніх членів вшановували своє об’єднання в одну організацію, стало зрозуміло, наскільки далекою залишається перспектива членства України, - пише Associated Press.

Наступного місяця виповниться рік відтоді, як країни ЄС зробили Україну кандидатом на членство. Вони засипали Київ похвалою, надали йому допомогу та військову підтримку на мільярди євро, а також запровадили кілька раундів санкцій проти Росії. Деякі європейські лідери часто одягаються в синьо-жовті кольори українського національного прапора і закінчують свої промови словами «Слава Україні».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Маємо бути готовими до вступу в Євросоюз через два роки – Шмигаль

Проте, як пише AP, розчарування з українського боку очевидне. Втомлений і хриплий, одягнений в армійський оливково-сірий костюм, Зеленський минулого тижня відвідав Нідерланди з сердечним проханням прискорити процес вступу своєї країни в ЄС.

Фон дер Ляєн почула те саме послання у вівторок і визнала, що «вражає те, що, незважаючи на повномасштабну війну, Україна наполегливо, невтомно та інтенсивно працює» над тим, щоб відповідати вимогам ЄС.

Час, однак, є надзвичайно гнучким поняттям в ЄС, а терпіння - дуже важливим. Наступну оцінку союз планує провести у жовтні.

«Було досягнуто значного прогресу, але робота має тривати», - сказала Фон дер Ляєн.

Це важкий сигнал для Зеленського, лідера, який рахує тижні і місяці, коли його країна може опинитися на шляху до перемоги або руїни. Однак найкраща порада для України - не відступати від кропіткого повільного курсу, який, ймовірно, займе багато років, якщо не більше десятиліття.

«Обіцянка була дана, і, по суті, тепер все в руках України. ЄС не може відкладати справи назавжди», - сказав експерт з питань прийняття рішень в ЄС, професор Гентського університету Хендрік Вос.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Переговори про вступ України в ЄС можуть розпочатися вже цього року — глава МЗС Чехії

Але можуть статися несподівані речі, як це довели раптово переповнені зерносховища в кількох східних країнах ЄС на початку весни цього року. Щоб допомогти Україні експортувати зерно, соняшникову олію та іншу сільськогосподарську продукцію після того, як російська блокада перекрила чорноморський шлях, ЄС зняв торговельні обмеження, щоб дозволити вантажам пройти через свою територію і потрапити на світові ринки.

Проте в сусідніх країнах, таких як Польща, Угорщина, Словаччина і Румунія, запаси накопичилися, ціни різко впали, а надзвичайно активна і впливова група виборців - 10 мільйонів фермерів ЄС - почала бурчати, демонструючи, що економіка може переважати над сентиментальними проявами підтримки.

«Звичайно, ми солідарні з Україною. Але є також важливі економічні аспекти»,- сказала Крістін Ламберт, президент Європейської спілки фермерів COPA.

Вона додала, що українське зерно «свого роду створює дірку в нашому бюджеті. Це призведе до проблем, і фермери не зможуть вирішити ці проблеми самотужки». Окрім забезпечення того, щоб Франція і Німеччина більше ніколи не воювали, основоположні принципи ЄС також включали уникнення голоду в блоці після Другої світової війни. Це дозволило сільському господарству відігравати винятково важливу роль у політиці ЄС. І навіть зараз сільськогосподарські субсидії займають майже третину цільового бюджету об’єднання.

Війна і зміна клімату ставлять фермерів ЄС у все більш скрутне становище. А прийняти таку країну, як Україна, яка історично вважається житницею Європи, було б особливо складно. До війни Україна мала значну частку на світовому ринку пшениці, ячменю, кукурудзи та соняшникової олії. Сільськогосподарська продукція становила понад 40% експорту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Польща оприлюднила перші результати перевірки шахрайських схем з українським зерном

Відкриття ЄС для такого конкурента турбує багатьох фермерів, особливо якщо Україна стане його членом. Ламберт звернула увагу на те, що фермери ЄС повинні відповідати жорстким екологічним та соціальним правилам, яких українці поки що не зобов'язані дотримуватися.

Як тільки Україна приєднається, вона, в принципі, матиме у своєму розпорядженні весь ринок 27 країн ЄС. Але вона також повинна буде дотримуватися правил союзу, аж до розміру кліток для курей, щоб відповідати стандартам добробуту тварин.

«Фермери заявлятимуть, що не хочуть нечесної конкуренції з боку великих українських птахофабрик, які не зобов'язані грати за правилами», - каже професор університету Вос.

І Україна зможе приєднатися до ЄС лише за умови отримання значної фінансової допомоги від нинішніх членів для відновлення своєї країни та переходу до стандартів союзу. Це перетворить багато країн-учасниць, які зараз отримують гроші з бюджету ЄС, на чистих донорів. Не дивно, що багато хто в союзі ще не готовий прийняти Україну як члена.

«Це займе багато років. Нам потрібен цей час, щоб переконатися, що зобов'язання виконані», - сказала Ламберт.

Однак такі міркування невеликої групи зацікавлених осіб не зупинять історичний процес. У послідовних хвилях розширення ЄС короткострокові фінансові втрати ніколи не ставали на заваді в кінцевому підсумку. Піренейський півострів звільнився від диктатури у 1970-х роках. Через десять років після того бідні й нужденні Іспанія і Португалія були прийняті до ЄС, незважаючи на ціну. Коли на початку 1990-х років впала Берлінська стіна і розпався Радянський Союз, у 2004 році ЄС прийняв вісім східних країн, що також коштувало значних зусиль для існуючих членів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Шольц розповів, якою бачить Україну майбутнього: "Вступ в ЄС — одне з найпослідовніших геополітичних рішень нашого часу"

Щоразу переговори з приводу дріб'язкових питань тривали незліченну кількість ночей, але врешті-решт компроміси були знайдені: незадоволеним членам давали більше грошей, іноді встановлювали довгі перехідні періоди. Війна Росії в Україні цілком може стати таким же переломним моментом в історії ЄС.

«У країні, яка зазнала безглуздого нападу, дехто може подумати, що говорити про вільну і мирну Україну в Європейському Союзі неможливо, неправдоподібно або занадто рано. Але Європа - це про те, щоб зробити неможливе можливим, як і Україна», - сказала Фон дер Ляєн.