Музикант та військовослужбовець ЗСУ Андрій Антоненко (Riffmaster) називає справу про вбивство журналіста Павла Шеремета «жертвопринесенням для утримання влади» та вважає, що вона подібна до тих, які фабрикувались у 1937 році.
Антоненко написав листа з ізолятора тимчасового тримання, в якому, зокрема, вказав на недоліки версії слідства. Це не лише спроба підігнати «підозрюваних» під зріст та зовнішність осіб, що потрапили на камери спостереження у ніч закладання вибухівки, чи зміна маршруту їх руху.
« Про те, що крім мене є й інші люди, я дізнався, коли зачитували підозру. Найцікавіше, що тоді я не знав, що Дугарь (підозрювана у справі військова медик Яна Дугарь – ред.) – це дівчина. Дізнався про це лише в суді. А живцем її вперше побачив 21 травня 2020 року. З пані Кузьменко (підозрювана у справі волонтерка та дитячий кардіохірург Юлія Кузьменко – ред.) влітку 2016 року ми майже не були знайомими. Так, спілкувалися у Facebook. Бо вона була свідком у справі про ДТП, під час якої збили мого сина…А вперше ми побачилися 21 липня 2016 року на моєму концерті», - цитує Антоненка «Тиждень».
Музикант каже, що ані йому, ані адвокатам справу для ознайомлення у повному обсязі не надали (22 травня правоохоронці заявили про завершення розслідування), а в ізоляторі чинили психологічний тиск – підсаджували різних людей, забороняли розчісуватися та голитися, не давали побачень із рідними та відмовлялися надавати медичну допомогу.
«Так. Я вважаю себе політв’язнем і військовополоненим у власній країні. Це не справа про вбивство журналіста. Це справа про збереження посади міністра МВС. Тобто пряма й безперечна політика. І той ганебний брифінг (12 грудня 2019 року, під час якого було названо «вбивць Шеремета» – ред.) – однозначний доказ мого твердження», - каже він.
Антоненко вважає, що колишнього генерального прокурора Руслана Рябошапку змусили підписали підозру, хоч він був проти, та «затягли на брифінг».
«Узагалі нас якось незрозуміло обрали чи призначили підозрюваними в цій справі. Ми наче жертвопринесення для утримання влади. А якими методами її утримуватимуть – байдуже. Дуже нагадує 1937 рік», - розмірковує він.
На думку музиканта, «справа Шеремета» - не єдина фальсифікована в Україні. Політичними Антоненко називає «історії Федини, Звіробій, В’ятровича, Чорновол, генерала Марченка, Порошенка, Пояркова».
«Скількох іще запланували й кого саме?», - запитується Антоненко.
2 липня у пресслужбі Національної поліції заявили, що справа Шермета готова до передачі в суд. На початку червня голова МВС Арсен Аваков заявив про те, що частину матеріалів справи Шеремета вже передали до суду. Зокрема, йдеться про матеріали, де фігурують Яна Дугарь, Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко.
12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
Під час слідства журналісти, правозахисники і громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на хибність доказової бази, на якій ґрунтуються обвинувачення.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року внаслідок підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.