Активність волонтерів дозволяє наживатися деяким командирам на фронті - журналіст

Боєготовність бойової техніки забезпечується силами самих армійців і волонтерів. Велика частина автотранспорту в зоні ВСУ, яка технічно справна - це не військовий автотранспорт, на який списуються гроші, а транспорт, доставлений волонтерами. Ремонти армійських вантажівок також здійснюють за свій рахунок як правило волонтери.

Про це в статті для DT.UA пише журналіст і військовий експерт Юрій Бутусов.

Більшість армійських частин забезпечуються харчами і водою знову ж таки завдяки волонтерам, родичам, особистим зв'язкам на місцях з населенням. Частка держави в постачанні не домінує. Та ж ситуація з формою - армія дає один комплект форми, а решту - білизну, додатковий одяг - постачають волонтери.

"По суті, у країні діє дві паралельні служби тилу - одна, більш ефективна - волонтерська, і друга менш ефективна - військова. На жаль, організована військова структура не скоординована і не має єдиної системи обліку та єдиної системи контролю потреб військ. Це особливо гостро дається взнаки на передовій", - пише автор.

На думку Бутусова, недолік ресурсів, що виділяються на фінансування військових програм постачання, не знизив рівень корупції, а навпаки - збільшив.

"Волонтери стали узаконеною формою приховування недостачі й відсутності звітності. Командирам набагато простіше замість оформляти заявки у службу тилу подзвонити волонтерам, щоб ті допомогли речами й харчами, ремонтом і зв'язком, ніж звертатися до свого командування. У результаті на фронті існує дві бухгалтерії і відкривається широке поле для маніпуляцій, оскільки планові поставки армійського постачання можна заміняти волонтерською допомогою - якщо залишити солдатів без конче потрібного, вони з допомогою родичів і волонтерів самі можуть вирішити свої проблеми", - йдеться в статті.