Активісти проекту "Речовий доказ" написали відкритого листа

Активісти проекту "Речовий доказ" написали відкритого листа до президента України Петра Порошенка, генерального прокурора Юрія Луценка, спікера Верховної Ради Андрія Парубія, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, ГПУ, СБУ та МВД, у якому висловили стурбованість щодо нападів на громадських активістів.

"Ми, що нижче підписалися, заявляємо цим відкритим листом про нашу глибоку стурбованість, абсолютне неприйняття й повне засудження тих негативних явищ, які спостерігаються останнім часом в Україні та є нічим іншим, як реваншем антидемократичних сил у гібридному та потворному поєднанні з неприхованою сваволею кримінальних елементів. Її зовнішнім проявом є напади на громадських активістів, тиск і погроми, відверте попирання закону тощо", - йдеться в повідомленні групи "Речовий доказ" у Facebook.

Так, 13 грудня четверо невідомих у балаклавах напали на арт-салон "Дукат" на в центрі Києва. Нападники облили приміщення бензином зсередини та повідомили про те, що це – попередження для власника "Дуката" Леоніда Комського.

Комський є власником "Дукату" та одним із учасників проекту "Речовий доказ". Мета проекту – зберегти пам'ятки архітектури на вулиці Рейтарській, не допустити нового будівництва в історичному центрі Києва і низка інших громадських ініціатив. Серед вимог – покарати причетних до схеми розкрадання власності територіальної громади Києва, і повернути будівлі у комунальну власність.

"Ми впевнені, що тиск на Леоніда Комського напряму пов'язаний з його активною громадянською позицією, спрямованою на захист історичного середмістя Києва від хижацької та недолугої забудови, збереження культурної спадщини столиці та перешкоджання розкраданню комунального майна, що належить міській громаді" - наголошується у листі.

Сам він також пов'язує напад зі своєю громадською діяльністю з протидії розкраданню власності киян, та вважає замовником народного депутата Олеся Довгого. Активісти ж порівняли напад на "Дукат" із "класичним криміналом у дусі бандитських розборок 1990-х".

"Якщо ми справді хочемо бачити Україну правовою державою, то цькування та напади на громадських активістів унаслідок колаборації владних структур і криміналу мусять назавжди залишитися у минулому…Вимагаємо негайно зупинити терор і звернути увагу правоохоронців на протиправні дії, пов'язані з розкраданням міського майна і тероризуванням активістів", - резюмується у листі.

Підпис під ним поставили громадські діячи, актори, художники, музиканти, журналісти, вчені, письменники, режисери та дипломати.

У часи каденції мера Києва Леоніда Черновецького рішенням Київради від 08.02.2007 №62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" було затверджено перелік із 884 об'єктів нерухомості, які перебували в комунальній власності Києва і підлягали приватизації.

До нього входив і будинок за адресою вулиця Рейтарська, 8-5 Б, розділений на три частини загальною площею 1 617,1 кв м. Іншу частину будівлі, площею 473,8 кв м, було включено до переліку під приватизацію рішенням Київради від 31.03.2011 року №100/5487 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва".

Поступово будинок стали купувати, теж частинами. Непублічно: без згадувань у ЗМІ та реального аукціону. Власниками будівлі стали приватні компанії "Рейтерс" і "Георгієвський резиденс", які об'єднують родичі реальних власників – тесть колишнього голови ДФС Романа Насірова та сестра колишнього секретаря Київради, нині народного депутата Олеся Довгого.

Можна припустити, що елітну нерухомість у центрі столиці викуповували з метою вести нове будівництво. Докладніше в статті юриста Сергія Стерненка "Як будинки в історичному центрі Києва у киян забирали" у тижневику "Дзеркало тижня".