Горіховий Спас: історія свята

29 серпня християни східного обряду відзначають Горіховий Спас або святкування на честь перенесення Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа. Це третій та останній із Спасів. Також його називають Хлібний Спас, Спас Нерукотворний або Третій Спас.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Яблучний спас: що прийнято святити у храмі

Чому Горіховий Спас так називається

Найбільш розповсюджена у народі назва цього свята – Горіховий Спас. Вона пов'язана з тим, що саме наприкінці серпня збирають горіхи та починають заготовлювати їх на зиму.  Хлібним Спас називають тому, що в цей час закінчувалися жнива і з нового врожаю випікали свіжий хліб.

Історія свята

Воно присвячене подіям, які відбулися 944 року. Тоді нерукотворний образ Ісуса Христа перенесли з Едеси до Константинополя.

Вважається, що Христос умився, а після того приклав до обличчя чисте полотно, щоб витерти його. На цьому полотні і відобразилося обличчя Спасителя.

Образ Ісуса, що відбився на полотні, вважається першою іконою з його зображенням. Борода Христа після вмивання була мокрою, тому на тканині вона відобразилася у вигляді клину. Звідси пішла ще одна назва свята – Спас Мокра борода.

Що не можна робити у Хлібний Спас

З давніх часів в цей день діють певні заборони.

• У цей день не можна напиватися та влаштовувати галасливі гуляння.
• Не можна лаятися, сваритися, поганословити і бажати іншим зла.
• Не можна відмовляти в їжі та милостині тим, хто потребує, чи мандрівникам.
• Не можна займатися важкою фізичною роботою та домашніми клопотами.