Підтримати
Починаючи з 2014 року Росія під різними приводами почала переміщувати в окупований Крим власне населення, аби змінити демографічну ситуацію на півострові. Як повідомили у Регіональному центрі прав людини, з 2020 року їхні експерти задокументували та проаналізували вісім політик витіснення і п’ять політик колонізації.
«Паралельно із цим, почали відбуватися процеси переслідування та зумисного витіснення з території Криму нелояльних до окупаційної влади українських громадян. На даний момент, збільшення кількості переміщеного і, як наслідок, лояльного до російської влади населення (разом із насильницьким зменшенням українського елементу) створює серйозну загрозу для майбутньої деокупації та реінтеграції Криму у складі України», – зазначили у РЦПЛ.
Зокрема, змінити демографічну ситуацію в окупованому Криму окупнати хочуть за допомогою примусового призову в армію РФ. При чому згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду, це є незаконним. Однак, лише 2017 року РФ призвала 4100-4800 тисяч кримчан, 2018 року – 5800-6200 осіб, 2019 року – 5400-6250 осіб, 2020 року – 6100-6800 осіб З них щонайменше 9800 осіб вивезли з окупованого півострова до Росії.
Також на зміну демографічного складу в Криму впливає політика переслідування за релігійними мотивами кримських мусульман-активістів та членів «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» та їх витіснення. У Криму періодично відбуваються масові обшуки та затримання у мусульман, зокрема, у кримських татар, порушуються права людини тощо. При цьому незаконно затриманих та засуджених часто вивозять із півострова до РФ. Спостерігається також тенденція до переміщення родинами.
Також РФ у Криму проводить політику витіснення цивільного населення з числа працівників сфери освіти, а також переміщення російських освітян на півострів. Лише з 2019 до 2020 року для останніх окупанти створили 4074 нових місць в загальноосвітніх організаціях Криму. Крім того, окупаційна влада закриває українські та кримськотатарські класи. Натомість окупанти також відкривають так звані «кадетські» та «казацькі» класи. У старших класах та ВНЗ навчання відбувається виключно російською мовою.
На демографічний склад також впливає і переслідування та витіснення вірян і духовенства Православної церкви України. Зокрема, в окупованому Криму діє кампанія з дезінформації проти ПЦУ, відбувається захоплення майна української церкви, існує практика адмінвідповідальності за «незаконну місіонерську діяльність» тощо.
Що стосується бізнесу, то з окупованого півострова витісняються українські підприємці, тоді як російських, навпаки, заохочують вести свої справи на півострові. Для прикладу, після окупації Криму на материкову територію України перемістилися 1338 фізичних осіб та 1163 юридичних осіб. Натомість 1366 російських підприємств, навпаки, зареєструвалися на території півострова.
Крім того, правозахисники задокументували в Криму реалізації Росією політики переслідування за політичними мотивами та витіснення з окупованого півострова журналістів та громадських активістів. Так, на півострові заблоковано понад 100 тисяч сайтів, зокрема ЗМІ, включно і з «Дзеркалом тижня». Також заблоковано понад 4 млн інтернет-сторінок. Екстремістськими, згідно з рішенням російських судів, визнано понад 5 тисяч матеріалів. Також у Криму застосовується практика погроз журналістам та активістам з боку окупаційної влади, посягання на життя та здоров’я, фабрикування кримінальних справ тощо.
Після окупації в Криму також діє політика, направлена на генерацію потоку внутрішньо переміщених осіб внаслідок кумулятивного ефекту. Зокрема, через порушення прав людини, застосування російського законодавства, нав’язування громадянства та паспортизації і мілітаризацію півострів покинули 60 до 100 тисяч осіб.
Окупаційна влада реалізує також політику витіснення з окупованого Криму за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Так, до окупації на півострові було понад 16 тисяч представників ЛГБТ-спільноти. Однак після 2014 року майже всі вони покинули Крим. А станом на 2018 рік на півострові зникли майже всі ЛГБТ-ініціативи, які там були до окупації.
Крім того, Росія переміщує в окупований Крим своїх правоохоронців та членів їх родин. Так, з 2014 року на півострів перемістили понад 3 тисячі правоохоронців країни-агресора, а з урахуванням членів їх родин – 6-9 тисяч осіб.
Своїх медпрацівників РФ також переміщує в Крим після його окупації. Зокрема, окупанти створюють федеральні програми зі здійснення одноразових компенсацій виплат медпрацівникам, які переїхали працювати в населені пункти півострову з населенням до 50 тисяч осіб.
Також окупанти реалізують політику переміщення пенсіонерів з РФ на територію окупованого Криму. Головною умовою для такого переселення є відсутність у пенсіонерів житла в РФ. Загалом, 25% осіб, які переїжджають до окупованого Криму – це пенсіонери.
Нагадаємо, навесні президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення РНБО від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». Стратегія визначає пріоритети щодо захисту прав і свобод людини, порушених у результаті окупації Росією Кримського півострова. Також документ визначає головні напрямки відповідної економічної, соціальної, гуманітарної, екологічної, інформаційної, оборонної та безпекової політики.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google