Українці характеризують себе: волелюбними, гостинними, хазяйновитими. Про це свідчать результати дослідження "Хто ми? Портрет українців очима українців", що проведене Українським інститутом майбутнього.
Негативною рисою, на яку вказали опитувані, була неспроможність об’єднуватися надовго. Цю рису дослідники пояснюють відсутністю національної ідеї, яка б об’єднувала усіх громадян, жителів різних регіонів.
«Українці наділяють себе винятковими характеристиками, інколи, навіть як у казкових героїв, що в кінцевому підсумку свідчить про все ще незрілість громадян і суспільства, глибокі корені патерналізму (тут же туга за стабільністю, яка була в «совку»), прагнення ділити світ на чорне і біле. Також складається ситуація, коли населення вважає, що вони «хороші», а політики – «погані», адже не можуть між собою домовитися. Такі крайнощі у мисленні, на переконання дослідників, характеризують українців як «націю підліткового типу», - зазначають у дослідженні.
За даними фокус-груп, з одного боку, залишаються максимально сильними патерналістські настрої: держава винна громадянам, повинна гарантувати і забезпечити. З іншого – присутня повна недовіра до того, що держава і політики здатні це зробити. Відповідно зростає запит на прихід ефективного управління, перш за все, в особі Євросоюзу, та на теоретично можливу появу внутрішнього «героя», який наведе порядок та задовольнить запит на патерналізм.
Поняття «європейські цінності» виявилося надзвичайно важливим для українців, проте для більшості воно обмежується свободою та верховенством права. Толерантність до різноманіття гендерних ідентичностей чи відсутність дискримінації за гендерними, расовими чи віковими ознаками, поки що не сприймаються українцями як невід’ємні складові ціннісних орієнтирів Європи. Це свідчить, на думку авторів дослідження, про відсутність розуміння цілісної картини європейської дійсності.
При цьому українці визнають, що схильні обходити закони та нехтувати правилами, якщо є можливість «домовитися», вирішити питання за допомогою родичів чи знайомих. На жаль, визнання цього недоліку не зумовлює розуміння українцями причин такого явища та бажання боротися з ним. Жоден з респондентів не вказав на необхідність подолання кумівства та відмови від нівелювання законів.
Щодо майбутнього українці висловлювалися позитивно та оптимістично, зокрема респонденти зазначили, що вони добре адаптуються до труднощів. Проте вони окреслюють майбутнє більш абстрактно та невизначено, що свідчить про відсутність у громадян чіткої візії майбутнього України.