Журнал Science назвав науковим проривом 2013 року імунотерапію раку

Науковий журнал Science назвав проривом 2013 року у науці методи імунотерапії раку - у топ-10 увійшли, наприклад, "генетична мікрохірургія", розгадка таємниці сну і клоновані ембріони людини.

найпрестижніший науковий журнал у світі щороку вибирає десять найбільш значущих наукових досягнень, а також намагається передбачити прориви наступного року. У 2012 році їм стало відкриття бозона Хіггса, а другою за значимістю подією визнали розшифровку генома денисовців, невідомого раніше виду людей, які населяли південь Сибіру та Середню Азію близько 50 тисяч років тому.

"рік, що Минає, став поворотною точкою в боротьбі з раком: спроби нацькувати на пухлини імунну систему нарешті почали приносити плоди - навіть якщо їх майбутнє під питанням", - пише Science в редакційній статті.

Журнал зазначає, що в 2013 році наукове співтовариство побачило "багатообіцяючі" результати клінічних випробувань технологій боротьби з хворобою, заснованих на впливі на імунну систему пацієнта, а не на пухлину. Подібні дослідження з'явилися ще в кінці 1980-х, і сьогодні на хвилі нових успіхів фармацевтичні компанії, які ще кілька років тому не хотіли мати з імунотерапією нічого спільного", вкладають у неї гроші.

"Поки ця стратегія працює тільки для деяких його видів і невеликої кількості пацієнтів, так що важливо не перебільшувати короткострокові вигоди від неї. Але багато фахівці-онкологи переконані, що спостерігають народження нової і важливої парадигми у лікуванні раку", - сказав головний редактор новинної Science Тім Аппенцеллер, чиї слова наводить журнал.

В редакційній статті підкреслюється, що оголошення проривом року "підходу, підсумкова цінність якого поки залишається невідомою", викликало гарячі суперечки всередині самого журналу, але в кінцевому підсумку Science вирішив підтримати онкологів, "стовідсоткових реалістів, які кажуть, що сторінка перегорнута і шляху назад немає".

"Ця область сповнена людських історій про життя, які вдалося продовжити. Ось жінка з меланомою і пухлиною в легкому розміром з грейпфрут - жива і здорова 13 років потому. Ось шестирічка на межі смерті від лейкемії, який зараз ходить у третій клас. Ось чоловік з метастазуючим раком нирки, який продовжив поправлятися навіть після того, як закінчилося лікування", - йдеться в статті.

У число інших проривів, зазначених Science, потрапила технологія CRISPR - метод "генетичної мікрохірургії", за допомогою якого вчені отримують можливість дуже точно "редагувати" геном. У 2013 році вийшло понад 50 статей, автори яких використовували CRISPR для маніпуляцій з ДНК мишей, щурів, бактерій, дріжджів, мушок-дрозофіл, рослин і навіть клітин людини.

Крім того, журнал відзначив нові матеріали для сонячних батарей на основі перовскіту, які легше і дешевше виробляти, а також використання інструментів структурної біології для розробки вакцини від респіраторного синцитиального вірусу (RSV) - з-за нього в лікарні щорічно потрапляють мільйони немовлят. Через 18 місяців американські вчені сподіваються отримати повноцінний препарат для випробувань.

У десятку увійшли також технологія CLARITY, яка робить тканини мозку прозорими для дослідників, і вирощування "міні-органів" в лабораторії - наприклад, печінки, нирок і того ж мозку, які з часом можуть виявитися більш придатними об'єктами досліджень і експериментів, ніж тварини.

В космосі вчені знайшли "природні прискорювачі частинок", зв'язавши космічні промені з надновими, а на землі детально вивчили трильйони бактерій, що живуть в людському організмі, і з'ясували, що сон потрібен мозку головним чином для того, щоб "самоочиститися" від відходів життєдіяльності.

"Після більш ніж 10 років невдалих спроб у нас нарешті вийшло. В цьому році вчені оголосили, що їм вдалося клонувати ембріони людини і використовувати їх в якості джерела ембріональних стовбурових клітин", - пише Science про останньому пункті в своєму списку.

Журнал також вибрав кілька подій, людей і речей 2013 року. Так, добре збережений череп предка людини, знайдений в Грузії, став "окаменелостью року", голий землекоп, який може прожити до 30 років і невразливий для раку, - "хребетних", а коник Issus coleoptratus з природними "шестерінками" - відповідно "безхребетним року".

Зонд "Вояджер", покинув Сонячну систему, став "відривом року", а "вибухом", як неважко припустити, оголосили метеорит над Челябінськом. Рішення прийняв Верховний суд США, який заявив, що людські гени не можна патентувати, а "політиканом року" став новий голова комітету з науки нижньої палати Конгресу США Ламар Сміт, який намагається реформувати Національний науковий фонд (NSF).

"Провалами року" Science назвав перевищення рівня CO2 в атмосфері "планки" в 400 частин на мільйон, поломку телескопа "Кеплер", бюджетна криза в США і "закриття" уряду на 16 днів, а також великий скандал з майже 160 науковими журналами, прийняли до публікації свідомо "браковану" статтю - про цю історію Science писав у жовтні. Крім того, в цієї номінації журнал відзначив голландського психолога-фальсифікатора Дидерика Стапеля, який до кінця цього року відкликав принаймні 54 наукові статті на базі вигаданих даних.

Геномами року за версією Science стали мітохондріальна ДНК предка людини, що жила 400 тисяч років тому, ДНК із копита коні віком близько 700 тисяч років, геноми крихітних реброплавів і 10-метрових китів - карликових смугастиків, геноми тигра, лева і ірбіса, королівської кобри і бірманського пітона, чотирьох видів кажанів, трьох видів ялин і звичайного голуба. Журнал також відзначає розшифровку ДНК "безсмертних" клітин HeLa, публікація статті про яких вперше отримала схвалення членів сім'ї Генрієтти Лакс - жінки, що дала початок цієї безцінної лінії людських клітин.

У розділі "Як ми впоралися з 2013 роком" Science ставить "лайки" і "дислайки", відзначаючи збулися і не збулися прогнози очікуваних подій з минулого року. Вгадав журнал з розшифровкою генома окремої клітини, публікацією перших даних Human Connectome Project - проекту зі складання повного опису структури зв'язків у нервовій системі організму, і якраз з імунотерапії раку.

"так собі" Science оцінив публікацію рекордно точної карти космічного мікрохвильового випромінювання, складеної телескопом "Планк" - вона "всього лише" підтвердила стандартні уявлення про "життя" Всесвіту, і генетичні дослідження рослин, які поки не принесли по-справжньому серйозних практичних результатів, якими журнал вважає паливо на основі водоростей в промислових масштабах і прогнози того, як рослини впораються зі зміною клімату.

Єдиний "дислайк" у добірці пов'язаний з антарктичним озером Схід.

"У січні російські вчені дістали проби льоду озера Схід, водойми, прихованого під 4 тисячами метрів льоду Антарктики. Вчені поспішали побачити, які мікроби можуть "населяти" озеро, мільйони років знаходився в повній ізоляції. Але клітини, які вони виявили, могли потрапити в озеро з забрудненими буровими інструментами - можливо, будуть потрібні додаткові зразки", - пише Science.

У 2014 році журнал пропонує звернути увагу на вмістом нейтринної астрономії, де телескоп IceCube готується до першої спробі скласти карту "нейтринного" неба, і широке використання секвенування геномів у "повсякденному" медицині. Крім того, тут же відзначено "Планк", який тепер полює на сліди гравітаційних хвиль в "новонародженої" Всесвіту, і зникнення з американських лабораторій шимпанзе - у червні цього року Національні інститути здоров'я (NIH) вже оголосили, що не тільки відправлять на заслужену пенсію 310 360 своїх лабораторних шимпанзе, але і будуть поступово відмовлятися від підтримки досліджень з експериментами на цих тварин. !zn

Читайте також:

Хропіння підвищує ризик розвитку ракових пухлин

Вчені знайшли спосіб захисту здорових клітин при хіміотерапії

До 17% випадків раку викликані інфекціями

У Британії розроблена нова методика лікування раку підшлункової залози