У ході дослідження вчені проаналізували 2787 скелетних решток, які були знайдені в 18 похованнях, на багатьох з них були знайдені ознаки рахіту.
Протягом трьох років роботи дослідники обстежили скелети, виявлені на території, яку в той період охоплювали Римська імперія і її "ойкумена" - від півдня Іспанії до Північної Англії. Сліди рахіту виявили у кожної 20 дитини, найчастіше - у немовлят: вчені пов'язують це з традицією того часу, яка наказувала тримати малюків вдома, де клопотали їх матері, і не виносити на вулицю. Найчастіше хвороба зустрічалася у мешканців Британії - можливо, в силу місцевого хмарного клімату.
Рахіт розвивається у немовлят, які отримують недостатньо вітаміну D. У важких випадках це призводить до ураження скелета, внутрішніх органів, нервової системи, психіки. І хоча перші згадки про рахіт відносять ще до перших століть нашої ери, вважається, що масового поширення хвороба набула лише після Промислової революції і переселення мільйонів людей в похмурі, оповиті смогом заводські міста XIX століття.
Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили в Ізраїлі глиняний черепок 2700-річної давності, на якому видно печатку царя Єзекії, який правив Іудеєю у VIII столітті до н. е. Згідно Біблії, Єзекія зійшов на іудейський престол на третій рік правління ізраїльського царя Осії, тобто у 727 році до н. е., коли йому було 25 років. Єзекія правив Іудеєю протягом 29 років.