Загадка Бермудського трикутника: вчені пояснили, що з ним не так

Ділянка моря між Флоридою, Пуерто-Ріко та Бермудськими островами широко відома як Бермудський трикутник. Таку назву він отримав у ХХ столітті, коли його почали пов'язувати із загадковими зникненнями літаків та човнів.

Як повідомляє BBC Science, один із найвідоміших інцидентів стався у 1945 році, коли в цьому районі зник рейс 19 – група з п'яти бомбардувальників ВМС США, які здійснювали тренувальний політ. Після цього аварії корабля і літаки, що розбилися, тут пов'язували з руйнівною силою Трикутника.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Найчистіше повітря на Землі: вчені розкрили таємницю феномену

1975 року Ларрі Куше опублікував книгу, яка розвінчала міфи навколо цього регіону. Він пояснив, що повідомлення про Бермудський трикутник були неточними, перебільшеними чи недостовірними. Куше дійшов висновку, що кількість інцидентів у цьому регіоні не набагато перевищує показники інших областей світу.

Тим не менш, існує безліч пояснень руйнівної дії Трикутника, як природних, так і неприродних. Так, в аваріях тут звинувачували технології зниклої Атландити. Існує також версія про те, що Бермудський трикутник – це місце викривлення простору-часу, яке затягує об'єкти у паралельний всесвіт.

Одне з природних пояснень феномена у тому, що бульбашки метану, випущені з морського дна, перекидали кораблі. Але Геологічна служба США провела дослідження та не виявила значних викидів метану за останні 15 тисяч років.

Нещодавнє дослідження показало, що шторми в цьому регіоні можуть створювати хвилі заввишки до 30 метрів. Лабораторні експерименти підтвердили, що такі хвилі можуть потопити кораблі, але немає доказів того, що вони виникають у Бермудському трикутнику.

Існує також версія, що магнітні аномалії змушують пілотів і моряків, які орієнтуються за компасом, відхилятися від курсу. Водночас таких аномалій зафіксовано не було. Але у ХХ столітті справжня географічна північ і магнітна північ збіглися у Бермудському трикутнику, що могло призвести до навігаційних помилок.

Важливо, що Берегова охорона США не виявила будь-яких конкретних небезпек у Бермудському трикутнику. У 2013 році було опубліковано дослідження, в якому перераховували найнебезпечніші води для судноплавства, і Трикутник там не згадувався.

Незважаючи на великий обсяг повітряного та морського сполучення, а також часті урагани, у Бермудському трикутнику не спостерігалося статистично незвичайної кількості авіакатастроф та аварій корабля.

Справжня причина, через яку Бермудський трикутник став таким відомим, досить банальна. Людей за природою тягне до таємниць, тому перші повідомлення про зникнення привернули загальну увагу.

Після появи міфу репортери почали приписувати кораблі, що затонули, таємничим силам Бермудського трикутника. В останні роки ажіотаж довкола Бермудського трикутника спав. Ймовірно, це пов'язано з тим, що сучасні технології дозволяють нам відстежувати океанські та повітряні перевезення з більшою точністю.