Первинні чорні діри утворилися в результаті Великого вибуху, на даний момент їхнє існування не підтверджено офіційно. Разом з тим, деякі астрономи вважають, що подібні об'єкти можуть скласти до 80% Всесвіту. У новому дослідженні вчені запропонували спосіб відстеження такої чорної діри.
Шість об'єктів у Поясі Койпера привернули увагу вчених тим, що їхні орбіти відхиляються від початкового курсу під впливом невідомого джерела гравітації. У 2016 році комп'ютерне та математичне моделювання дозволили скласти модель, згідно якої стало зрозуміло, що маса даного об'єкта (будь то планета, чорна діра або будь-що інше) приблизно в 10 разів перевершує масу Землі. В середньому його орбіта пролягає в 20 разів далі від Сонця, ніж орбіта Нептуна, тобто на один оборот повинно йти від 10 до 20 тисяч років.
Вчені припустили, що, якщо цим джерелом гравітації є планета, то вона сформувалася так само, як і газові гіганти Сонячної системи. Причиною, з якої вона аномально віддалилася від Сонця, стало зближення з Юпітером або Сатурном. Підійшовши дуже близько, планета Х виявилася в підсумку відкинута на периферію, де вона і впливає на об'єкти пояса Койпера.
На користь того, що насправді це не планета, а чорна діра, свідчать особливості викревлення світла, що проходить крізь область її передбачуваної локації. Якщо це одна діра, то її розмір не перевищує кулю для боулінгу, в той час як маса перевищує масу Землі в десять разів. Можливо, що мова йде про кластер ще більш маленьких зірок, які разом утворюють єдину область гравітаційного викривлення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені засумнівалися в існуванні Планети Х. На думку дослідників, існування в Сонячній системі декількох небесних тіл з витягнутими орбітами можна пояснити дією хмари дрібних транснептунових об'єктів (ТНО), а не впливом гіпотетичної Дев'ятої планети.