За орбітою Нептуна може існувати невідома планета

Астрономи з Швеції та Мексики заявили про те, що зафіксували невідомий космічний об'єкт на далеких кордонах Сонячної системи. На даний момент про об'єкт відомо дуже мало: він не випромінює власного світла і розташований на відстані, приблизно рівній 300 радіусам орбіти землі. Він може виявитися як великою планетою, так і невеликою зіркою. Про відкриття вчені розповіли на сайті arXiv.org.

За допомогою телескопа ALMA астрономи планували вивчити систему Альфи Центавра в субміліметровому діапазоні – наскільки відомо сьогодні, вона включає три зірки. Однак у 5,5 кутових секундах від зірки побачили нове, раніше невідоме джерело випромінювання.

Загадкове тіло поки що отримало назву αCen D, як четвертий учасник Альфи Центавра, але автори роботи заперечують його приналежність до зоряної системі. З липня 2014 по травень 2015 року комічне тіло занадто помітно змістилася по відношенню до інших зірок системи. Воно також навряд чи належить поясу Койпера, не схоже на зірку і не відповідає жодному з майже 800 тисяч відомих об'єктів Сонячної системи. Вчені прийшли до висновку, що, швидше за все, це "екстремальний транснептуновий об'єкт", раніше невідоме і велике тіло, що обертається далеко за орбітою Нептуна.

На думку вчених, наявні дані свідчать про належність об'єкта до планет класу суперземель. Існування на далеких кордонах Сонячної системи кам'янистої, у кілька разів більшої за Землю планети передбачалося і раніше. Або ж αCen D може бути ще більш великим об'єктом, коричневим карликом, "перехідною формою" між планетами і повноцінними зірками, з орбітою радіусом близько 20 тисяч астрономічних одиниць.

Раніше вчені припустили, що Юпітер "викинув" з Сонячної системи іншу велику планету. На думку вчених, зникла планета відносилася до того ж класу, що і Нептун і Уран. Вона була гігантом, але не газовим гігантом, як Юпітер і Сатурн, а крижаним – набагато більш щільним і масивним. Юпітер міг викинути цю планету з Сонячної системи під час близького сходження. У процесі планети розганяють одна одну, і одна з них викидається з системи, стаючи одинаком в міжзоряних просторах галактики. Так міг "спрацювати" і Юпітер, сходячись із Сонцем з більш віддалених областей Сонячної системи.