«Вояджери» помітили електронні «відблиски» сонячних викидів на кордоні Сонячної системи

Апарати серії «Вояджер» помітили на кордоні Сонячної системи електрони, які проносяться повз них на величезних швидкостях. Вони є «відблисками» спалахів на Сонці, відображених магнітними полями, повідомляє Naked science.

На даний момент «Вояджер-1» знаходиться на відстані 22,7 мільярда світлових років від Землі, а «Вояджер-2» - на відстані 18,8 мільярда. Апарати перетинають регіон «вкрай локального міжзоряного середовища» - VLISM (Very Local Interstellar Medium). Саме тут вони й помітили «відблиски» сонячних викидів.

Корональні викиди маси, що відбуваються на Сонці, запускають в політ величезні обсяги гарячої плазми. Багато з цих частинок добираються до найдальших меж Сонячної системи. Їхня швидкість сягає мільйонів кілометрів на годину, але відстані настільки великі, що на шлях до геліопаузи йде близько року, а до зондів Voyager - ще кілька місяців. Ударні хвилі, що виникають при цьому, і викликають появу високоенергетичних електронів. Зонди зареєстрували їх за допомогою бортових детекторів частинок.

«Коли ударна хвиля вступає в контакт з магнітними полями міжзоряного середовища, що проходять через апарат, він бачить електрони космічних променів, які відбиваються від неї і прискорюються», - заявив голова групи дослідників Дональд Гарнетт.

Судячи з даних "Вояджерів", ударні хвилі приходять через 13-30 днів після «згустків» високоенергетичних електронів, які створили. За словами вчених, подібний механізм раніше відомий не був, вони пропонують назвати його «міжзоряним форшоком» - попередником ударної хвилі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

NASA вдалося зв'язатися з апаратом «Вояджер-2»

"Вояджер-2" є першим і єдиним апаратом, що досягнув Урану (у січні 1986 року) і Нептуна (в серпні 1989 року). Загалом з обох космічних апаратів було передано на Землю 625 Гігабайт даних. За останніми даними, "Вояджер-1" пішов на 20,8 млрд км від Землі і на 20,9 млрд км від Сонця. За розрахунками вчених, запаси палива (енергію він отримує від радіоізотопних генераторів, які працюють на плутонії-238), дозволять апаратам серії "Вояджер" залишатися працездатними ще протягом десяти років. Потім зв'язок з Землею буде втрачений.