Американський інтернет-бізнес, залучений владою США електронний шпигунство, побоюється комерційного шкоди і вимагає провести масштабні реформи механізмів стеження. У відкритому листі корпорацій до президента і Конгресу йдеться, що спостереження за громадянами повинно бути обмежене законом, реальними ризиками і підлягати незалежному моніторингу. За оцінками експертів, раз технокомпании більше не хочуть співпрацювати зі спецслужбами, то вони зможуть проштовхнути масштабні реформи.
Як пише "Независимая газета", зміст відкритого листа було в понеділок донесено до влади провідними виданнями - The New York Times,The Washington Post і цілим рядом інших видань, а також, власне, через новий вебсайт reformgovernmentsurveillance.com ("Реформуємо урядову стеження!").
"Загроза безпеці Америки з боку терористів значно нижче, ніж економічний ризик втрати світової першості наших технологічних компаній", - пише Forbes. За деякими даними, інтернет-індустрія до 2016 року може втратити 180 мільярдів доларів, тобто чверть виручки.
У жовтні компанії Facebook, AOL, Apple, Google, Microsoft і Yahoo в приватному порядку вже просили керівництво юридичного комітету Сенату реформувати механізми збору даних, забезпечивши захист приватного життя і підзвітність цієї діяльності. Однак владі залишилися глухими до закликів. Навпаки, зараз голова сенатського Комітету з розвідки Дайенн Файнстайн лобіює законопроект, який не тільки підтвердить право Агентства національної безпеки (АНБ) отримувати інформацію про громадян без судового ордера, але і дозволить робити те ж саме іншим спецслужбам - Федеральному бюро розслідувань та Управління по боротьбі з наркотиками.
І ось тепер вісім найбільших інтернет-компаній США (вже згадані плюс LinkedIn і Twitter), загальна вартість яких складає 1,4 трильйона доларів, виступили з відкритим листом до президента і Конгресу, в якому вимагають реформ згідно з п'яти викладених ними принципами.
По-перше, запити в інтернет-компанії про видачу даних повинні обмежуватися обставинами, інтересами користувача і впливом відбувається на рівень довіри до інтернету. По-друге, важливо, щоб механізми стеження контролювалися незалежними судами. По-третє, компанії хочуть мати право розголошувати, як часто до них надходять запити від спецслужб і якого роду вони. По-четверте, йдеться про необхідність забезпечити вільне циркулювання інформації незалежно від кордонів між країнами. Нарешті, звучить заклик виробити міжнародні механізми регулювання стеження.
Як зазначає британська The Guardian, лист, складений у зв'язку з викриттями колишнього співробітника американських спецслужб Едварда Сноудена, багато в чому перегукується з двопартійною законодавчою ініціативою голови юридичного комітету Сенату демократа Патріка Льохи і автора "Патріотичного акту" республіканця Джима Сенсенбреннера. Всього ж, крім двох названих, в Конгресі зараз близько 30 законопроектів про стеження.
Демарш інтернет-компаній, які приймають і інші заходи проти стеження (шифрування даних тощо), викликав здивування фахівців, адже добре відомо про те, що ті ж корпорації співпрацювали з АНБ по частині збору даних про простих громадян. Однак тепер закляті конкуренти бачать у цій практиці загрозу своїм бізнес-інтересам, побоюючись, що їх контент стане менш затребуваним, і об'єднують свої лобістські зусилля у Вашингтоні.
Власники та менеджери інтернет-гігантів найчастіше є мільярдерами, що відіграють помітну роль у фінансуванні політичних партій. На думку експертів, це перетягне чашу ваг. "Програми масової стеження АНБ існують з однієї простої причини: завдяки співпраці з технологічними і телекомунікаційними компаніями, - впевнений Тревор Тімм, спеціаліст Фонду електронних рубежів (НКО щодо захисту демократичних прав і свобод в епоху нових технологій), а також співзасновник і виконавчий директор Фонду за свободу преси. - Якщо технологічні компанії більше не хочуть співпрацювати, то у них є безліч засобів проштовхнути масштабні реформи". !zn
Читайте також:
ООН підготувала резолюцію проти стеження в інтернеті
ЗМІ повідомили про прослуховування Росією телефону Меркель
Розвідка Норвегії зізналася у шпигунстві
Великобританія стежила за іноземними дипломатами в готелях по всьому світу, підслуховуючи їх розмови