Слухові галюцинації ("голоси в голові") відчувають до 50-70% хворих на шизофренію. У багатьох випадках "голоси" шкодять людині: фрази, які вона чує, можуть містити негативну оцінку її особистості або заклик до небезпечних дій. У ході нового дослідження вчені запропонували хворим поговорити з цифровим зображенням "голосу".
У дослідженні вчених брали участь 150 пацієнтів у віці від 18 до 65 років. Всі учасники дослідження чули "голоси" протягом попереднього року, незважаючи на застосування лікарських препаратів. Хворих розділили на дві групи: 75 осіб проходили терапію за допомогою віртуального аватара, 75 увійшли до контрольної групи. Друга група проходила консультації з психіатром без використання віртуальних моделей. У період дослідження всі пацієнти продовжували приймати ліки.
Дослідники допомогли пацієнтам змоделювати в спеціальній програмі візуальний вигляд "голосу", який ті чули найчастіше (в середньому у кожного хворого налічувалося 3-4 "співрозмовника"). Пацієнти розмовляли з віртуальним втіленням галюцинацій щотижня протягом півтора місяців. У сусідній кімнаті з хворим знаходився лікар, який спостерігав за пацієнтом за допомогою відеотрансляції. За допомогою штучної зміни голосу лікар вів діалог з пацієнтом від особи аватара, використовуючи фрази, характерні для галюцинацій конкретного хворого. Щотижня лікар фіксував, наскільки змінилися частота і інтенсивність "голосів". Також пацієнти вказували, як змінювався настрій їхніх галюцинацій - оціночні фрази, які чує хворий шизофренією, можуть бути й осудними, і доброзичливими.
За словами авторів роботи, терапія за участю аватара допомогла значно знизити частоту галюцинацій і рівень стресу, який вони викликали у хворих. Через 12 тижнів у семи з 75 пацієнтів, які проходили терапію, слухові галюцинації припинилися повністю. У контрольній групі від "голосів" за цей час вийшли двоє. Дослідники вважають, що методика віртуальних аватарів може стати корисним доповненням до медикаментозного лікування шизофренії.
Раніше вчені встановили, що імунні клітини мозку людей, хворих на шизофренію, які є більш активними, ніж у людей без захворювання, і ця активність з'являється ще до того, як розлад починає розвиватися.