Відкриття білків CTLA-4 та PD-1 — прорив у молекулярній онкоімунології — академік

Нобелівську премію 2018 року з фізіології і медицини присуджено за відкриття в сфері боротьби з раком, а саме за розгадку молекулярного механізму блокування раковими клітинами системи імунного захисту організму. Лауреатами цієї найпрестижнішої премії стали Джеймс Еллісон з Університету Техасу (США) і Тасуку Хондзьо з Університету Кіото (Японія).

Відкриття білків CTLA-4 та PD-1 - це незаперечний прорив у молекулярній онкоімунології, завдяки якому поліпшується розуміння взаємодії пухлинних клітин з клітинами імунної системи (лімфоцитами) і відкриваються нові перспективи при виборі мішеней для прицільної терапії раку.

Про це в інтерв'ю для DT.UA сказав директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіології ім. Р.Кавецького НАН України академік НАНУ Василь Чехун. За його словами, відкриття фактично відкрило шлях до розробки, досліджень і пошуку оптимальних варіантів вирішення проблем онкології в цьому напрямі.

"Якщо раніше вважалося, що пухлину можна знищити застосовуючи так званий золотий стандарт (хірургія, хіміо- і променева терапія), то сьогодні ведеться активний пошук ось таких специфічних таргетних шляхів, які мають чітко виражені мішені (target) і які б справді гальмували розвиток пухлинного процесу. І на певних етапах його справді можна стримувати не за рахунок токсичного ефекту від цитостатика на весь організм, а безпосередньо в пухлинному вогнищі, - зазначив академік. - Цей метод застосовується в клінічній практиці ще порівняно невеликий період, але вже є позитивні результати. Водночас є багато фактів, які свідчать про те, що це не панацея. Річ у тому, що не всі новоутворення чутливі до такого виду лікування, оскільки є так звані високо- і низькоімуногенні пухлини. До того ж активне й надмірне застосування цих препаратів може призводити до аутоімунних процесів в організмі хворого. Тому токсичні ефекти цих препаратів є лімітуючим фактором для їх широкого застосування".

Вчений вважає, що буде ще не одне відкриття, поки ми прийдемо до повного розуміння механізмів, які дають можливість пухлинній клітині вислизнути з-під імунного контролю.

Детальніше про пошук ефективних методів лікування раку читайте у статті Лідії Суржик "Академік Василь Чехун: "Лікування онкохворих має бути персоніфікованим"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".