Вченим вдалося простежити історію появи Чорної смерті

Епідемія чуми, відома як Чорна смерть, призвела до суттєвого скорочення населення світу сім століть тому. Незважаючи на те, що епідемія була такою масовою, походження її збудника все ще залишається загадкою для вчених. Тепер же дослідники заявили, що їм вдалося виявити оригінальний штам Чорної смерті в центральній Азії XIV століття. Вони вивчили стародавні та сучасні ДНК-свідчення існування захворювання та змогли простежити історію його появи, повідомляє Discover magazine.

Чорна смерть вирувала в Європі, Африці та на Близькому Сході приблизно у 1347-1352 роках. Експерти не зійшлися в тому, скільки людей загинуло внаслідок епідемії, кількість оцінюється в 25-200 мільйонів жертв, тобто, загинуло від 5 до 40% населення світу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вчені реконструювали зовнішність багатої представниці бронзової доби

Після зараження чума вбила від 70 до 80% носіїв, переважна кількість яких померла протягом п'яти днів. І ці п'ять днів вони прожили у муках. Температура заражених підскочила, що призвело до появи ознобу, болю та марення. З'являлися також болючі пухлини в лімфатичних вузлах, звані бубонами, з яких виділявся гній та які лопалися на пізніх стадіях хвороби.

Навіть після того, як перша хвиля відійшла в 1352, чума продовжувала повертатися протягом п'яти століть, періодично спустошуючи міста. Незважаючи на те, що чума була такою смертоносною, причини Чорної смерті залишалися незрозумілими до кінця ХІХ століття. В 1894 вчені з'ясували, що чуму викликає бактерія під назвою Yersinia pestis. Ця бактерія потрапила від щурів до людей через кровососних бліх.

Блохи кусали інфікованих щурів і поглинали бактерії, які закупорювали кишечник блохи та заважали їй їсти. Заражені, голодуючі блохи впадали в сказ і стрибали від щура до щура, залишаючи за собою слід смерті та популяцію заражених комах. Як тільки популяція щурів скоротилася, блохи перейшли до людей, і почалася найсмертоносніша пандемія в історії людства.

У пошуках першоджерела

Але коли ж чума перейшла від щурів до людей? Це питання ставило дослідників у глухий кут протягом століть.

Щоб точно простежити походження чуми, вчені звернулися до археологічних пам'яток, що датуються XIV століттям, із Центральної Азії. У Киргизстані було знайдено два поховання, надгробні плити яких свідчили про те, що в них спочивають жертви чуми 1338 року. Вчені витягли ДНК із кісток жертви і знайшли в них ДНК чумної палички Y. pestis.

Тобто збудник хвороби вже був присутній у Центральній Азії до того, як дістався Європи. Разом з тим, дослідники не змогли підтвердити, що це був початковий штам чуми. Щоб це зробити, вони звернулися до дослідження «хлібних крихт», що залишилися в геномі бактерії.

Коли Y. pestis перейшла від гризунів до людини, її геном швидко мутував та диверсифікувався – вчені назвали цю подію Великим вибухом. Невеликі зміни в нуклеотидах A, C, G і T, що становлять геном, накопичувалися і зрештою призвели до Чорної смерті. Дивлячись на різні варіанти чуми, дослідники можуть визначити, як виглядав предковий штам, який, як вважають дослідники, їм вдалося виявити.

Цей штам дуже схожий на сучасні, які виявляються у бабаків, що живуть поруч з місцем археологічних розкопок. Ймовірно, ці тварини «приховували» неактивні версії бактерії між спалахами чуми. Подібність між геномом бактерії, знайденої у похованні та у тварин, вказує на те, що людина заразилася чумою відразу після того, як бактерія перейшла від гризунів до людей.

На думку вчених, це вказує на те, що Чорна смерть походить з Центральної Азії.