У ході дослідження вчені використали дані Simons Genome Diversity Project і порівняли ДНК сучасних жителів Франції і Великої Британії, а також представників західно-африканського народу йоруба плюс геноми неандертальців з печери Віндія в Хорватії і Денісової печери на Алтаї, а також самих денисівців з тієї печери. Вчені змоделювали кілька можливих сценаріїв того, як поширювалися виявлені гени. В результаті вони створили складну картину міграції та схрещування стародавніх людей.
Вперше стародавні люди вийшли за межі Африки близько 1,9 мільйона років тому. Тоді по Євразії поширилися перші види Homo. 700 тисяч років тому цей шлях повторили спільні предки неандертальців і денисівців, розділившись на новому континенті.
Але до цього спільні предки цих двох видів пройшли через "пляшкове горлечко". Приблизно тоді ж вони схрещувалися з місцевими архаїчними Homo, отримавши деякі їхні гени ще до поділу на неандертальців і денисівців. За даними вчених, близько 2% неандертальської ДНК було отримано від цих ранніх людей.
80 тисяч років тому з Африки до Євразії прийшли вже сапієнси, вони зустріли дві популяції, схрещувалися з ними і перейняли ДНК ще більш архаїчних видів, які збереглися до нашого часу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені з'ясували, що неандертальці чудово плавали і могли діставати з моря все, що їм було необхідно. До таких висновків дослідники прийшли, проаналізувавши 171 знаряддя праці, яке було знайдено під час розкопок в Італії.