Вчені знайшли в Лаосі зуб денисівця віком 130 тисяч років

18 травня, 2022, 19:06 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Це перше свідчення того, що ці давні люди жили у Південно-Східній Азії.

Вчені знайшли в Лаосі зуб денисівця віком 130 тисяч років
Зуб належав дівчинці-денисівцю © Nature Communications

Вчені виявили зуб, який, як вважається, належить загадковій денісівській людині, у незвичайній частині світу – у Лаосі. Це перше свідчення того, що ці давні люди жили у Південно-Східній Азії, на відстані 2850 кілометрів від знаменитої Денисової печери, де вперше було знайдено їхні останки, повідомляє IFLScience.

У статті, що була опублікована в журналі Nature Communications, міжнародна група вчених описує виявлення корінного зуба в нещодавно відкритій печері Там Нґу Хао 2 у горах Аннаміт у Лаосі.

Читайте також: На Алтаї знайдено кістки найдавніших денисівців

За словами Майка Морлі з Університету Фліндерса, вчені знайшли "гарячі сліди", які підтверджують, що колись денисівці жили в цій частині світу. Дослідники шукали сліди проживання Homo Erectus та раннього сучасного Homo Sapiens, останки яких вже було знайдено тут раніше. Але виявилось, що вони мають справу з останками денисівця.

Більш детальний аналіз показав, що зуб належить дівчинці, яка померла у віці 3,5-8,5 років. За допомогою кількох методів датування вчені з'ясували, що вік зуба становить 164-131 тисячу років.

Генетичний склад сучасної людської популяції свідчить про те, що у цей час денисівці жили у Південно-Східній Азії, але фізичних останків, які свідчать про це, поки виявлено не було.

Денисовці і люди сучасного типу мають спільного предка, який жив на Землі приблизно 500-700 тисяч років тому. «Не-людська» гілка розділилася приблизно 470-380 тисяч років тому на денісівців та неандертальців. Близько 200 тисяч років тому у світі жили п'ять видів людей: H. erectus, H. floresiensis, H. luzonensis, H. sapiens та денісівці.

Нове відкриття, якщо підтвердиться, що зуб належить денисовцю, проливає світло на існування цих загадкових стародавніх людей. Що найважливіше, воно показує, що ареал проживання денисівців у Євразії був набагато ширшим, ніж вважалося раніше. Це також свідчить про те, що вони були здатні пристосовуватися до різноманітних умов навколишнього середовища.

Надалі вчені мають намір за допомогою ізотопного аналізу вивчити емаль знайденого зуба, що дозволить їм розкрити деталі дієти денісівців, які жили в Лаосі.

Раніше вчені з Німеччини та Італії дійшли висновку про те, що зміни клімату підштовхнули неандертальців до того, щоб почати виготовляти складніші знаряддя праці. На думку дослідників, на це вказують знахідки, виявлені в одній з печер Нижньої Баварії.

Підготував/ла : Фаїна Вауліна
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК