Вчені знайшли у Гренландії «таємну» популяцію білих ведмедів

Вчені виявили у Гренландії невідому раніше популяцію білих ведмедів, яка живе у «неможливих умовах». У цьому регіоні більшу частину року відсутні плавучі платформи з льоду, які ці тварини використовують для полювання, повідомляє Live Science.

Незвичайна група, яку раніше вважали частиною іншої популяції, переховувалась у всіх на видноті протягом 100 років.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Потепління в Арктиці: температура в Баренцевому морі "зашкалює"

Ці білі ведмеді живуть на крутих схилах навколо фіордів - довгих і вузьких прибережних бухт, де льодовики зустрічаються з океаном, - і полюють на клаптях льоду льодовиків, які заходять на ці бухти. Відкриття популяції стало свідченням того, що принаймні деякі білі ведмеді зможуть пристосуватися до зникаючого морського льоду.

"Льодовиковий лід може допомогти невеликій кількості білих ведмедів вижити протягом більш тривалого часу в умовах потепління клімату, але він недоступний для переважної більшості білих ведмедів", - заявила провідний дослідник Крістін Лейдре, фахівець з дикої природи Центру полярних наук Вашингтонського університету.

Це тому, що цей вид льоду зустрічається в регіонах проживання лише невеликої кількості білих ведмедів.

Донедавна вченим було відомо про 19 субпопуляціях білих ведмедів, що мешкають за Полярним колом. Одна з них мешкає на ділянці східного узбережжя Гренландії завдовжки 3200 кілометрів. Коли ж дослідники детально вивчили цю групу, щоб відстежити її чисельність, вони зрозуміли, що вона складається з двох окремих популяцій.

Вчені проаналізували дані відстеження ведмедів з GPS-нашийниками за 36 років і виявили, що ведмеді з південного сходу Гренландії не проходили вище за 64 градуси північної широти, а ведмеді з північного сходу не проходили ту ж лінію в іншому напрямку. Генетична вибірка окремих ведмедів підтвердила, що південно-східні ведмеді відрізняються від своїх північно-східних сусідів.

Дослідники вважають, що виявили генетично окрему та функціонально ізольовану популяцію білих ведмедів, яка може вважатися 20 субпопуляцією цих тварин. У цю нову популяцію входять 300 особин, хоча визначити їх точну кількість важко. За словами вчених, нова популяція є найбільш генетично різноманітною з усіх популяцій в Арктиці. Генетичний аналіз показав, що ці ведмеді ізольовані від північно-східної популяції протягом 200 років.

Білі ведмеді визнані видом, що знаходиться на межі зникнення, у дикій природі залишилося близько 36 тисяч особин. Водночас деякі дослідники вважають, що цей вид може зникнути до кінця століття через зміни клімату.

Незважаючи на те, що білі ведмеді є найбільшими хижаками суші, вони включені до списку морських ссавців, оскільки харчуються переважно водною їжею. Їхній раціон складають переважно тюлені. Під час полювання білі ведмеді покладаються на морський лід, як на платформу, яка підходить для відстеження їжі зверху. Підвищення температури, викликане змінами клімату, скорочує кількість доступного морського льоду, що призводить до скорочення довкілля.

Площа морського льоду Арктики то збільшується, то зменшується. Він наростає на поверхні океану восени, а навесні – тане. Білі ведмеді можуть прожити без їжі від 100 до 180 днів. Але через глобальне потепління лід тане раніше і наступає пізніше, що фактично ставить цих тварин під загрозу голодної смерті.

Фіорди, в яких мешкають південно-східні білі ведмеді, лежать на південній околиці Полярного кола, і тому цей регіон вільний від морського льоду понад 250 днів на рік. За словами дослідників, ці умови морського льоду імітують ті, які, за прогнозами, встановляться в решті Арктики до кінця ХХІ століття на основі попередніх досліджень, що має зробити фіорди непридатними для життя білих ведмедів. Але південно-східні ведмеді, схоже, напрочуд добре обходяться без морського льоду.

Вчені вважають, що ведмеді користуються «льодовиковим меланжем» – шматочками льоду, які відколюються від льодовиків фіордів та потрапляють у море. Ймовірно, тварини переміщаються ними так само, як використовували б морський лід для полювання. Це дозволяє білим ведмедям прогодувати себе у періоди тривалої відсутності морського льоду.

Крім того, південно-східна популяція живе далеко від поселень людей, у регіоні, який вважається надто важкодоступним для мисливців. Це дає додатковий захист. Разом з тим, схили фіордів можуть бути занадто крутими для ведмедів, що може обмежувати їхнє пересування. Рівень народжуваності нової популяції також значно нижчий, ніж в інших. Це може бути пов'язано з труднощами під час пошуку потенційного партнера.

Вчені також виявили двох «іммігрантів» із північно-східної популяції. Ці ведмеді відмінно пристосувалися до нових умов полювання, що говорить про те, що інші тварини можуть наслідувати їх приклад.

Дослідники також виявили інші регіони в Гренландії та на Шпіцбергені, в яких льодовикові умови можуть бути придатними для життя білих ведмедів. Разом з тим, для більшлсті популяцій переміщення сюди може бути скрутним.