«Візуальний протез», вбудований безпосередньо в мозок, дозволив сліпій жінці вперше за 16 років розрізнити двовимірні фігури та контури літер. Результати свого дослідження описала група американських медиків, які сподіваються, що це дозволить змінити підхід у наданні допомоги людям, які втратили зір, повідомляє Science alert.
У віці 42 років у Берни Гомез розвинулася токсична оптична нейропатія, небезпечне захворювання, яке швидко зруйнувало зорові нерви, які з'єднують очі з мозком. Лише за кілька днів вона перестала бачити обличчя своїх близьких, а також змушена була залишити роботу вчителя.
У 2018 році, у віці 57 років, Гомез записалася як добровольець, який стане першою людиною, в мозок якої імплантують невеликий пристрій із сотнею голок. Прототип розмірами чотири на чотири міліметри мали вилучити через шість місяців.
Після того, як в одній із клінік Іспанії, Гомез зробили операцію, вона протягом шести місяців мала проводити по кілька годин у лабораторії, проходячи тести та навчаючись користуватися новим протезом. Перші два місяці пішли на те, щоб жінка навчилася розрізняти спонтанні плями світла, які все ще з'являються в її голові, зі справжнім світлом, яке спрямовували вчені.
Після того, як їй це вдалося, медики розпочали наступну фазу досліджень. Коли імплант активувався, Гомез могла бачити спалах світла. Коли одночасно стимулювалися два електроди, жінка краще розрізняла плями, які іноді зливалися в одну, а іноді утворювали горизонтальну лінію. Найважче вченим далося навчання Гомеза розпізнавати вертикальні лінії, але до кінця тестування вона справлялася з цим завданням на 100%.
Коли ж активувалися всі 16 електродів, жінка змогла розрізнити літери I, L, C, V і O. Вона навіть бачила відмінності між великою О і маленькою о. Разом з тим, вчені досі не знають, які області потрібно стимулювати, щоб жінка змогла побачити усі літери алафавіту.
В останній частині експерименту Гомез носила спеціальні окуляри, в які було вбудовано мініатюрну відеокамеру. Ця камера сканувала об'єкти перед нею, а потім стимулювала різні комбінації електродів у її мозку через протез, створюючи прості візуальні образи.
Зрештою, вона змогла розрізняти контрастні межі чорних і білих смуг на картоні. Вона також змогла знайти місце розташування великого білого квадрата в лівій або правій половині екрана комп'ютера. Що більше Гомез тренувалася, то швидше вона справлялася із завданнями.
Результати вражають, але поки що їх досягли тільки для одного пацієнта після шести місяців роботи. Перш ніж прототип зможе перейти до стадії клінічних досліджень, його необхідно протестувати на більшій кількості пацієнтів за більш тривалий проміжок часу.
Інші вчені використовували схожі пристрої, які імплантували інші частини мозку для контролю протезів, тому вже відомо, що вони безпечні в короткостроковій перспективі. Разом з тим існує ймовірність того, що вони втрачатимуть функціональність з часом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені з Університету Каліфорнії у Сан-Франциско створили імплант, який кріпиться до черепа та з'єднується з мозком. За словами дослідників, результати випробувань їхньої розробки показали, що вона може застосовуватися при виявленні та лікуванні важкої депресії.