Магнітне поле Землі продукується рухом в металевому ядрі планети. Воно забезпечує захист Землі від радіації: чим магнітне поле сильніше, тим менше радіації потрапляє на планету, і навпаки.
Магнітне поле постійно рухається, стаючи то сильнішим, то слабшим. За даними Європейського космічного агентства, за останні дві сотні років магнітне поле втратило близько 9% своєї сили. Одна з секцій магнітного поля постійно слабшає з 1970-х років.
Ця частина, яка називається Південно-атлантичною аномалією, знаходиться між Африкою і Південною Америкою. Протягом останніх 50 років вона рухалася на захід, зі швидкість близько 12 миль на годину (трохи більше 19 кілометрів на годину). Але в останні п'ять років аномалія розділилася на дві частини, одну з яких учені називають "другим центром мінімальної інтенсивності".
Для того, щоб краще зрозуміти зміни в магнітному полі, вчені об'єднали дані наземних спостережень та інформацію, отриману за допомогою супутників. "За цим важливо спостерігати, тому що, по-перше, ми використовуємо магнітне поле для навігації... По-друге, наші дані розповідають про багато процесів у верхніх шарах атмосфери і у космосі, що важливо для керування супутниками і електричними мережами. І по-третє, важливо зрозуміти структуру ядра Землі і фізичні процеси, які пов'язані з геомагнітним полем, це важливо для розуміння Землі та інших планет", - заявив провідний автор дослідження Юрген Мацка.
За його словами Південно-атлантична аномалія викликана частинами ядра Землі, які розташовуються під Південною Африкою, Південною Атлантикою і Південною Америкою, де геомагнітне поле рухається в неправильному напрямку. Мацка зазначив, що зараз вчені прагнуть зрозуміти, які зміни в ядрі планети призвели до появи аномалії.
За словами вчених, для життя на Землі ослаблення магнітного поля не несе ніякої небезпеки, але в майбутньому супутникам може знадобитися додатковий захист.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені з Інституту геофізики і фізики планет Інституту океанографії Скріппса заявили про те, що магнітне поле Землі було згенеровано не її ядром, а мантією. Це припущення засноване на новій оцінці термодинаміки мантії ранньої планети і може змінити уявлення про зародження магнітного поля Землі та її історію.