Зазвичай дослідники використовують радіоактивні ізотопи хлор-36 і берилій-10 для визначення віку льодів у кернах. Хлор-36 може бути утворений природним шляхом через вплив космічних променів на газ аргон в атмосфері Землі. Разом з тим, він утворюється і під час ядерних вибухів.
Випробування ядерної зброї, які були проведені США у 1950-60 роках, призвели до появи великої кількості хлору-36. Радіоактивні ізотопи піднялися в атмосферу і подорожували по земній кулі, поки деякі з них не осіли в Антарктиді, де і збереглися до сьогодні.
У ході дослідження вчені вивчили зразки льоду зі свердловини біля російської станції "Восток" в Східній Антарктиді, де накопичилося мало снігу, і порівняли їх зі зразками з крижаної шапки Купол Талос, що знаходиться в 1400 кілометрів і характеризується рясним снігопадом.
Дослідники визначили концентрацію хлору-36 на обох ділянках і з'ясували, скільки ізотопу було присутнє біля "Востоку" в 1949-2007 роках і біля Куполу Талос у 1910-1980 роках. Виявилося, що на першій ділянці хлор-36 досі присутній у високих концентраціях, а у 2008 році його кількість перевищила очікувану в 10 разів. Разом з тим його занадто мало, щоб мати значний вплив на навколишнє середовище.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені з Плімутського університету заявили про те, що глобальне танення льодовиків може призвести до вивільнення радіоактивних частинок, які залишилися після випробувань ядерної зброї.