На думку дослідників, Земля сформувалася в теплій частині протопланетного диска, де молекули органіки і вода не могли існувати через те, що ультрафіолетове випромінювання зірки "розривало" їх на частини і не давало їм сформуватися. Тому вчені припускають, що вода була занесена на Землю з далеких і холодних куточків Сонячної системи.
Принести воду на Землю могли астероїди чи комети, які бомбардували нашу планету 3,8 мільярда років тому. Тепер же дослідники знайшли новий доказ того, що саме комети могли стати "джерелом" води на Землі, вивчивши дані, які апарат "Розетта" зібрав під час прольоту через хвіст комети Чурюмова-Герасименко.
Як розповідають науковці, ці прольоти вказали на несподівану річ - в надрах комети містилося незвично мало важких ізотопів ксенону і досить багато ксенону-129 - легкого ізотопу, чиї атоми виникали в перші миті життя Сонячної системи в результаті розпаду нестабільного йоду-129 в газопиловому "коконі" Сонця.
Період його напіврозпаду становить всього 15,6 мільйона років, завдяки чому всі запаси йоду-129 повинні були зникнути з Сонячної системи в перші 100 мільйонів років її життя, залишивши унікальний слід у вигляді атомів ксенону-129 в атмосферах усіх її планет.
Надра комети містять на 40-60% менше важких ізотопів ксенону, ніж матерія хондритів і сонячного вітру, що постійно поповнюють запаси цього газу в атмосфері Землі. Як свідчать розрахунки вчених, приблизно 23% земного ксенону потрапило в атмосферу нашої планети разом з кометами, а решта 77% - з сонячним вітром і астероїдами.
На думку дослідників, це відкриття дозволяє прояснити деякі деталі того, яку роль комети грали у формуванні Землі. Подібні частки ізотопів ксенону в їхніх надрах, наприклад, кажуть про те, що зерна льоду в кометах сформувалися ще до народження Сонячної системи, за кілька мільйонів років до того, як центральна частина газопилового "кокона", де народилося Сонце, почала прогріватися.
Раніше вчені заявили про те, що життя на Землі могло кілька разів повністю зникати, а потім знову з'являтися.