Походження кілець Сатурна на сьогоднішній день залишається загадкою для вчених. Згідно з однією із сучасних теорій, вони утворилися в ході послідовних зіткнень протосупутників планети. При цьому частина матеріалу (в основному більш важкого) падала на Сатурн, частина утворювала наступне покоління супутників, а частина (в основному порівняно легкий лід) накопичувалася на орбіті у складі кілець – на цій висоті приливні сили не дозволяють дрібним уламкам скластися в більш великі тіла.
Якщо після зіткнення протосупутників залишалася деяка кількість великих фрагментів, то в новій моделі все закінчувалося швидким утворенням одного нового супутника, так що матеріал не встигав мігрувати ближче до Юпітера і сформувати кільця. Але якщо і великих фрагментів не залишалося, то модель призводила до утворення двох або більше супутників протягом дуже короткого часу. Потім вони знову зустрічалися – і все повторювалося знову.
Раніше дослідники місії Cassini за допомогою знімків, які були зроблені міжпланетною станцією, виявили в кільці F Сатурна незвичайні структури. Структури можуть бути утворені в наслідок зіткнення кілець планети з невеликими небесними тілами.