Вчені розповіли, скільки зірок щороку помирає у Чумацькому Шляху

Коли ми дивимося в нічне небо, ми бачимо ті ж сузір'я, що й давні греки і навіть мисливці-збирачі. Але ця картина постійно змінюється: одні зірки народжуються, інші – помирають. Такою буде доля і нашого Сонця приблизно через п'ять мільярдів років.

Але як швидко міняється нічне небо і скільки зірок у Чумацькому Шляху вмирає щороку? Відповідь на це питання наводить видання Live Science.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Приховану особливість чорної діри у Чумацькому Шляху показали на новому знімку

За словами Джеймса де Бьюзера, наукового співробітника Інституту пошуку позаземного розуму (SETI), відповісти на нього важко. По-перше, треба зрозуміти, що таке смерть зірки. Зірки – це гігантські кулі гарячого газу, життя яких підтримується перетворенням водню на гелій усередині їхніх ядер. Зірки вмирають, коли ядерний синтез припиняється. Це може статися двома основними способами, і спосіб конкретної зірки залежить від її маси.

Для зірок малої маси ядерний синтез закінчується, коли весь водень у її ядрі перетворюється на гелій. Без тепла та подальшого зовнішнього тиску термоядерного синтезу зірка колапсує сама на себе. Під час цього колапсу тиск на ядро ​​стає настільки сильним, що гелій, що залишився, починає плавитися у вуглець і виділяти енергію. Зовнішні оболонки зірки роздмухуються, вона червоніє, перетворюючись на так званого червоного гіганта.

Але зрештою зірка втрачає і цю атмосферу, залишаючи по собі щільний об'єкт, відомий як білий карлик. За словами де Бьюзера, білими карликами стануть приблизно 97% зірок Чумацького Шляху.

Астрономам вдається виявити білих карликів тому, що вони випромінюють унікальний світловий сигнал. Вони використовують інформацію про них, а також швидкість зореутворення та загальну кількість зірок, щоб зрозуміти, скільки зірок помирає щорічно.

За оцінками де Бьюзера, щодва роки утворюється один білий карлик.

Для зірок, маса яких у вісім і більше разів перевищує масу Сонця, існує інший процес смерті. Такі зірки складають лише 3% світил Чумацького Шляху, але важливо не недооцінювати їхнього впливу.

"Це справді жорстокі, енергійні події, які, я думаю, деякі люди могли б охарактеризувати як смерть", - сказав Ерік Боровскі, аспірант астрофізики Університету штату Луїзіана.

За його словами, зірки цього типу об'єднують у своїх ядрах все більш і більш важчі елементи, зрештою стаючи настільки масивними, що не можуть впоратися з гравітацією. В результаті все закінчується потужним вибухом, відомим як наднова. За даними NASA, ядро ​​зірки продовжує існувати або як чорна діра або як нейтронна зірка.

Останнє зареєстроване спостереження наднової в Чумацькому Шляху відбулося 1604 року. Але, за словами вчених, вибухи наднових трапляються в галактиці раз чи два на століття.

Те ж, що останнє зареєстроване спостереження наднової відбулося 400 років тому, можна пояснити формою Чумацького Шляху та щільними хмарами газу.

Раніше вчені з Копенгагенського університету заявили, що їм вперше в історії науки вдалося «побачити» формування трьох ранніх галактик: процес відбувався між 13,3 та 13,4 мільярдами років тому.